Справа № 712/6120/13-ц Провадження № 6/712/172/25
16 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Токової С.Є,
при секретарі Білик О.Ю.
з участю представника заявника Калинки Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк, Державна прикордонна служба України про скасування тимчасового обмеження права на виїзд за кордон, -
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Калинки Н.Л. звернулася до Соснівського районного суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, що вжите ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2013 року по справі № 712/6120/13-ц .
В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що обмеження, накладені на неї згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси по справі №712/6120/13-ц є неправомірними, оскільки при зверненні до суду із поданням державний виконавець не врахував відсутність умислу у ОСОБА_1 спрямованого на непогашення боргу. Станом на даний час вона не відмовляється від сплати заборгованості, а зобов"язання покладені на неї виконавчим листом № 2/2314/1800/2012 від 18.06.2012 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси по можливості будуть виконуватись.
Разом з тим, ОСОБА_1 є пенсіонером та єдиним джерелом її доходу є пенсія, а тому подальша чинність такого обмеження не є виправданою. Також звертає увагу суду, що така заборона порушує право заявниці на безпечне життя, адже вона мала намір поїхати за кордон до доньки та онуків, проте у перетині державного кордону їй було відмовлено з мотивів наявності вказаної ухвали суду.
Просить скасувати обмеження у праві виїзду за межі України громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 3 групи, що було накладене ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси по справі №712/61020/13-ц від 28.05.2013 року за поданням Державного виконавця Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.
26.09.2025 року на адресу суду від заінтересованої особи представника Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Педченка В.С. надійшов відзив на вказану заяву, в якому останній просить суд відмовити у її задоволенні.
Посилається на те, що державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси 09.08.2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/2314/1800/2012 , виданого 18.06.2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ " Приватбанк" боргу в сумі 22584,69 грн. Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 28.05.2013 року у справі № 712/6120/13-ц подання Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управіління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 до повного виконання зобов"язань - задоволено. В подальшому, постановою старшого державного виконавця Придніпровського ДВС у м. Черкаси Ляховим Д.О. виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" за відсутності у боржника майна. Також зазначає, що відносно боржника ОСОБА_1 були наявні інші виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/2314/18000/2012, виданого 18.06.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси, який було повторно пред"явлено до примусового виконання: виконавче провадження № 39816221, повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України " Про виконавче провадження " за відсутності майна у боржника та виконаче провадження № 47364205- повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст. 37 Закону України " Про виконачве провадження (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника). Таким чином, боржник не сплатив заборгованість, а тому з посиланням на вимоги ст. 40 Закону України " Про виконавче провадження" просить суд відмовити у задоволенні заяви.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримала заяву з підстав наведених у ній.
Державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з'явився. До суду подав клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити без його участі, у задоволенні заяви просить відмовити.
Представник стягувача АТ КБ " Приватбанк" в судове засідання не з"явився.
Представник Державної прикордонної служби скерував до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали заяви, зібрані по справі докази в їх сукупності, встановивши дійсні правовідносини та відповідні їм норми матеріального права, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , виходячи з такого.
На виконанні у Другому відділі Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 33779855 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2314/1800/2012, виданого 18.06.2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості в сумі 22584,69 грн. Виконавче провадження було відкрито 09.08.2012 року.
Згідно ст.441ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2013 року по справі №712/6120/13-ц задоволено подання державного виконавця та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 на строк до виконання зобов'язань, перед ПАТ КБ " Приват банк" у розмірі 22 584,96 грн.
В апеляційному порядку вказана ухвала ОСОБА_1 не оскаржувалась.
В подальшому, виконавчий лист № 2/2314/1800/2012, про стягнення заборгованості неодноразово повертався стягувачу у зв"язку з відсутністю у боржника майна, зокрема 24.03.2015 року.
03.06.2024 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України " Про виконавче провадження" (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника).
Як встановлено в судовому засіданні заборгованість за виконавчим листом боржником не сплачена та становить 22 584, 69 грн.
З огляду на викладене, суд вважає, що фактично рішення суду не виконане, оскільки за період з 2013 року на даний час ОСОБА_1 не сплачено суму боргу, що свідчить про ухилення від виконання зобов'язань за вказаним виконавчим листом.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»№ 3857-ХІІ уредакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За умовами частини першої ст.441ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст.441ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
В обґрунтуванні заяви представник заявника вказує, що державним виконавцем при зверненні до суду з подання про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон не доведено умисність ухилення від сплати боргу, вона не відмовляється від його сплати, але є пенсіонером та інших джерел доходу не має. А потреба у скасуванні тимчасового обмеження пов"язана із тим, що вона мала на меті виїхати за кордон з метою побачитись з рідною донькою ОСОБА_3 , яка проживає у Румунії, а за можливості знайти посильне місце роботи за кордоном, щоб повністю розрахуватись з банком. Окрім того, така заборна порушує право заявниці на безпечне життя, оскільки в Україні введений воєнний стан. Також вказує про те, що існування арешту на квартиру , накладеного вході виконання рішення суду, є гарантією її подальшого повернення в Україну.
Суд вважає, що дані обставини не є поважною причиною для скасування тимчасового заходу обмеження ОСОБА_1 права виїзду за кордон відповідно до ст. 441 ЦПК України, яка передбачає, що відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Доводи, викладені заявницею в заяві, про те, що державним виконавцем при розгляді справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що боржник не ухиляється від виконання судового рішення, а також, що відпали підстави, які слугували причиною застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, судом відхиляються як такі, що суперечать обставинам та матеріалам справи, якими достовірно встановлено, що з 2013 року боржник ОСОБА_1 не вживала жодних заходів щодо погашення існуючого боргу.
Враховуючи, що після застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон зобов'язання, покладені на неї згідно виконавчих документів, у тому числі і виконавчого листа №№ 2/2314/1800/2012, дотепер залишаються не виконаними, відсутні підстави для скасування такого обмеження.
Відхиляючи заяву, суд бере до уваги положення частини 8 ст. 441 ЦПК України, яка передбачає, що відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, будь-яких доказів, які б слугували підставами для скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.05.2013 року по справі №712/6120/13ц про обмеження у праві виїзду за межі України, особою, яка подала заяву, не надано.
Сукупність досліджених обставин справи, не дають на даний час підстав для скасування обмежувальних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 441 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк", Державна прикордонна служба України про скасування тимчасового обмеження права на виїзд за кордон - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений та підписаний суддею 17 жовтня 2025 року.
Суддя: С.Є. Токова