Справа № 712/15323/24
Провадження № 1-кп/712/475/25
16 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100140000979 від 12.11.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з освітою вищою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей - 2014 р.н., 2020 р.н., 2025 р.н., військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України
ОСОБА_4 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28 - 32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 12.11.2024, близько 09 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, після того як офіцер мобілізаційного відділення вказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_6 , який у розумінні положень ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового складу, в тому числі по відношенню до солдата ОСОБА_4 , відповідно до якого, солдат ОСОБА_4 , повинен 12.11.2024 вибути для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_4 , незважаючи на те, що зазначений наказ не суперечив чинному законодавству, не був пов'язаним з порушенням прав та свобод солдата ОСОБА_4 , не носив в собі подвійного тлумачення та явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього, та був доведений до нього уповноваженою на те особою, встановленим порядком, за надуманими підставами, відкрито, усно відмовився виконувати вказаний наказ, що призвело до підриву дисципліни підрозділу та зниження рівня бойової готовності військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та повністю підтвердив обставини вказані вище щодо часу, місця, мети, способу вчинення ним кримінального правопорушення, які зазначені в обвинуваченні, не оспорював та дав показання, які відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається. Просив суворо не карати. Крім того додав, що на момент розгляду має відстрочку до завершення мобілізації, про що свідчить витяг з Резерв +.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюють ся. При цьому, судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст тих обставин, які він не оспорює, чи є добровільною та істинною його позиція, а також роз'яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, сторони будуть позбавлені права в апеляційному порядку оскаржити обставини, які не оспорю валися.
Оцінюючи докази, які зібрані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокора, тобто, відкрита відмова виконати наказ начальника, вчиненого в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно з ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який вину свою визнав повністю, усвідомив протиправність своїх дій, раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, на утриманні перебуває троє малолітніх дітей, 2014 р.н., 2020 р.н., 2025 р.н., має статус батьків багатодітної сім'ї, що підтверджено довідкою № 122 від 07.08.2025 за місцем проживання характеризується позитивно, є священнослужителем Релігійного об'єднання свідків Єгови в Україні та призначений на посаду служителем (дияконом) збору з 04.04.2012 (довідка РО «Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні» № 6908 від 27.05.2025), і вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе при призначенні покарання у виді позбавлення волі, без реального відбування покарання із застосуванням іспитового строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч. 1 ст. 50 КК України). Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 2 ст. 50 КК України).
Таким чином, звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку буде відповідати принципам справедливості, індивідуалізації призначення покарання та сприятиме виправленню обвинуваченого й попередженням вчинення ним нових кримінальних правопорушень та буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.
На думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.11.2024, відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560,00 грн, яка внесена заставодавцем ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА у Черкаській області № UA88 820172 0355 2690 0200 0003652, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу: внесення застави за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Соснівський районний суд м. Черкаси, справа № 712/13551/24.
Дані про звернення застави в дохід держави відсутні.
Відповідно до ст. 182 ч. 1, 2 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно з ст. 182 ч. 11 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до ст.203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді застави до набрання вироку законної сили слід залишити без змін, внесену суму застави у розмірі 60560,00 грн повернути після набрання вироку законної сили, заставодавцю ОСОБА_7 .
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 402 КК України, у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, зобов'язавши у відповідності до ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Дію запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 у вигляді застави залишити без змін та після набрання вироку законної сили - припинити.
Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_7 заставу у сумі 60560,00 грн., яка була внесена на розрахунковий рахунок ТУ ДСА у Черкаській області № UA88 820172 0355 2690 0200 0003652, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу: внесення застави за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Соснівський районний суд м. Черкаси, справа № 712/13551/24.
Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1