Справа № 697/1694/25
Провадження № 2/697/873/2025
15 жовтня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Деревенського І.І.
за участю секретаря Задорожнього К.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Канівської міської ради Черкаської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Канівської міської ради Черкаської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовної заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років померла ОСОБА_2 - баба позивачки. Після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що у вказаному будинку ОСОБА_2 проживала до дня своєї смерті. Єдиною спадкоємицею після бабусі була її дочка - ОСОБА_3 , мати позивачки. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 , у віці 72 років. Позивач зазначає, що 25.04.2025 позивач звернулася до державної нотаріальної контори за отриманням спадщини після смерті ОСОБА_3 .. Однак було з'ясовано, що після смерті ОСОБА_2 мати позивачки - ОСОБА_3 не подавала заяву про прийняття спадщини, не реєструвала будинок і жодних дій з оформлення спадщини не вчиняла. Відповідно, будинок не був зареєстрований у реєстрі речових прав. Позивач стверджує, що їй не було відомо, що спадщина після смерті баби - ОСОБА_2 не була оформлена, оскільки вона та ОСОБА_3 постійно проживали у будинку, користувалися ним, оплачували комунальні послуги, здійснювали його ремонт та утримання. Позивачка також продовжила користування даним майном після смерті матері - ОСОБА_3 , вважаючи, що прийняла спадщину належним чином. 25.04.2025 державним нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 391/02-31 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Про необхідність подання окремої заяви про прийняття спадщини позивач дізналася лише після цієї відмови, оскільки раніше вважала, що фактичне користування майном є достатнім підтвердженням прийняття спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням вищевказаного, позивач просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.08.2025.
21.08.2025 ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області витребувано у Канівської державної нотаріальної контори Черкаської області належним чином завірені копії спадкових справ після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Межиріч, Канівського району, Черкаської області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Черкаси, Черкаської області.
28.08.2025 на виконання ухвали суду від 21.08.2025 завідувач державної нотаріальної контори Шатило Л.А. направила копії спадкових справ №430/2018 та №146/2025.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 218.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 35).
Представник відповідача Канівської міської ради Черкаської області - Леонова А.А. у судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.32).
Судовий розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає, що є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову з огляду на таке.
Так, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що в с. Межиріч, Канівського району, Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2025 (а.с.3).
Після її смерті відкрилася спадщина на належне її майно.
Позивач ОСОБА_1 є рідною онукою (зі сторони матері) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , даний факт підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 СК України №00050164668 від 20.03.2025, з якого вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батько ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_2 (а.с.7).
Факт зміни прізвища ОСОБА_4 , підтверджується витягом реєстрації актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00050164260 від 20.03.202. з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 6).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29.01.1971 (заповненого російською мовою), вбачається, що батьками ОСОБА_7 (позивачки) є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с.9).
Факт зміни прізвища позивачки з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 » підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с.10).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 17.10.2018 вбачається, що у віці 72 років померла мати позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
Відповідно до Постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії №391/02-31 від 25.04.2025, представнику позивача надано роз'яснення стосовно неможливості отримання свідоцтва на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку з пропущеним строком для прийняття спадщини (а.с.15).
З копії спадкової справи №146/2025 вбачається, що 25.04.2025 до нотаріуса звернулася представник ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 . Крім позивача до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.40-79).
З копії спадкової справи №430/2018 вбачається, що 25.04.2025 до нотаріуса звернулася представник ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 . Крім позивача до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.40-79).
Таким чином, наданими документами з боку позивачки доведено, що померла ОСОБА_2 була її рідною бабою але, на час смерті була жива її дочка, мати позивачки ОСОБА_3 , яка і є спадкоємицею першої черги відповідно до ч. 1 cт. 1261 ЦК України, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
За статтею 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 -1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( ч.1 ст.1268 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
У відповідності до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши надані докази як кожний окремо, так і в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, враховуючи також відсутність заперечень щодо предмету позову з боку відповідача, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними та задовольнити позовні вимоги, визначивши ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці.
На підставі викладеного та керуючись 76-81, 89, 141, 206, 211, 247, 258,263-265,354 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1233, 1241, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Канівської міської ради Черкаської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_5 , додатковий строк, тривалістю в три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Межиріч, Канівського району, Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І . І . Деревенський