(ЗАОЧНЕ)
Справа № 695/3694/25
номер провадження 2/695/2060/25
16 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі - третя особа), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.10.2021 між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був укладений кредитний договір №5/3178034, відповідно до якого (п.1.1. Кредитного договору) Банк надав, а Позичальник отримала кредитні кошти у сумі 32 000 грн 00 коп. строком на 24 місяців - з 29.10.2021 по 28.10.2023. Банк виконав свої обов'язки за Кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021 належним чином. Відповідач порушує умови п. 1.1 та п. 2.2 Кредитного договору - не здійснює повернення кредиту згідно Графіку платежів по кредиту. 18 грудня 2024 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір про відступлення права вимоги № 5-2024, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021. На дату відступлення (20.12.2024) заборгованість за Кредитним договором становила 51 338 грн 53 коп. У період з 20.12.2024 по 17.07.2025 позивачем було нараховано проценти за користування кредитом у сумі 1 082 грн 08 коп. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у №5/3178034 від 29.10.2021 у сумі 52 420 грн 61 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 17 025 грн 74 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 12 194 грн 87 коп.; заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 23 200 грн 00 коп.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.08.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не прибув. Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з власноручним підписом відповідача про отримання поштового відправлення.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (даліКонвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак, з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання), незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення статті 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судові засідання, у порядку статті 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Третя особа - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» явку свого представника у судове засідання не забезпечила, згідно з наявними у матеріалах справи заявами, просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 29.10.2021 між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був укладений кредитний договір №5/3178034 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, банк надає Позичальнику кредит у сумі 32 000 грн 00 коп. строком на 24 місяці. Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною), як День повернення кредиту.
Згідно з 1.2 кредитного договору кредит надається Позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1.4 та 1.4.1 кредитного договору позичальних зобов'язаний сплачувати Банку процентну винагороду щомісячно, в розмірі 11 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за Договором
Пунктами 1.4. та 1.4.2 кредитного договору встановлено, що позичальних зобов'язаний сплачувати Банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - комісія) щомісячно, в розмірі 2,5% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.
Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості №UA763006140000029099000627671 в Банку.
Відповідно до пункту 2.6 кредитного договору, банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.
Кредитний договір №5/3178034 від 29.10.2021, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної річної ставки відповідач підписала власноручним підписом.
Згідно із платіжною інструкцією №39688074-1 від 29.10.2021 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 32 000 грн 00 коп., призначення платежу: надання кредиту згідно кред договору №5/3178034 від 29.10.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021 у сумі 51 338 грн 53 коп., з яких: 17 025 грн 74 коп. - рахунок простроченої заборгованості, 10 987 грн 93 коп. - рахунок прострочених відсотків, 22 400 грн 00 коп. - рахунок простроченої комісії, 800 грн 00 коп. - рахунок комісії та 124 грн 86 коп. - рахунок нарахованих відсотків.
18 грудня 2024 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» був укладений Договір про відступлення права вимоги № 5-2024 (далі - договір про відступлення прав вимоги).
Згідно з пунктом 1.1.3 договору про відступлення прав вимоги, заборгованість означає суми грошових коштів належні до сплати Первісному кредитору Боржниками за Кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів і комісій за користування кредитом, будь-які інші суми, що належать до сплати Первісному кредитору за Кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Первісним кредитором на день підписання Сторонами Реєстру прав вимоги.
Відповідно до пункту 1.1.5 договору про відступлення прав вимоги, право вимоги означає всі права Первісного кредитора за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті сум Заборгованості за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав та/або права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 2.1 договору про відступлення прав вимоги встановлено, що у відповідності до умов цього Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги. Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору, у порядку та строки встановлені цим Договором.
Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021 у сумі 51 338 грн 53 коп. від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» стверджується актом приймання-передачі розширеного реєстру прав вимог щодо кредитних договорів станом на 20.12.2024 до реєстру прав вимог №1 від 20.12.2024 до договору про відступлення права вимоги №5-2024 від 18.12.2024, реєстром прав вимоги №1 від 20.12.2024 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №14835 від 20.12.2025.
За період з 20.12.2024 по 17.07.2025 позивачем було нараховано проценти за користування кредитом у сумі 1 082 грн 08 коп., що стверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 17.07.2025 за кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором відповідно до розрахунків заборгованості по Кредитному договору №5/3178034 від 29.10.2021 року становить 52 420 грн 61 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 17 025 грн 74 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 12 194 грн 87 коп.; заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 23 200 грн 00 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно із положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» надало належні і допустимі докази укладення із відповідачем кредитного договору №5/3178034 від 29.10.2021.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст.527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Зі змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Усупереч умовам кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконала, а тому суд дійшов висновку про правомірне нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, неповідомлення відповідача про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку сплатити заборгованість за договором.
Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021 у сумі 51 338 грн 53 коп. від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» стверджується актом приймання-передачі розширеного реєстру прав вимог щодо кредитних договорів станом на 20.12.2024 до реєстру прав вимог №1 від 20.12.2024 до договору про відступлення права вимоги №5-2024 від 18.12.2024, реєстром прав вимоги №1 від 20.12.2024 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №14835 від 20.12.2025.
Також, суд зазначає, що позивачем правомірно нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 20.12.2024 по 17.07.2025 у сумі 1 082 грн 08 коп., оскільки це передбачено пунктами 1.3 та 1.5 договору про відступлення права вимоги №5-2024 від 18.12.2024, а також відповідає умовам пункту 1.4 кредитного договору.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої за договором №5/3178034 від 29.10.2021 комісії у сумі 23 200 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
Пунктами 1.4. та 1.4.2 кредитного договору встановлено, що позичальних зобов'язаний сплачувати Банку комісію щомісячно, в розмірі 2,5% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі №752/4008/20, в якій надавалася оцінка дійсності положень кредитного договору з АТ «ПУМБ», аналогічно як у цій справі, вказано про те, що відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 закону.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
За обставин цієї справи пунктом 1.4 кредитного договору №5/3178034 від 29.10.2021 встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування».
Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов'язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,5% щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Оскільки, нарахування позивачем у даній справі заборгованості по комісії за кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021 у сумі 23 200 грн 00 коп. є безпідставним, то у задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 29 220 грн 61 коп. по кредитному договору №5/3178034 від 29.10.2021 становить 29 220 грн 61 коп., з яких: 17 025 грн 74 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 12 194 грн 87 коп. - заборгованість за процентами за користуванням кредитом.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору у сумі 1 350 грн 30 коп.
Керуючись ст.10,12,13,141,200,206,264,265,274 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» (02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, 1, код ЄДРПОУ 41874691) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» заборгованість за кредитним договором №5/3178034 від 29.10.2021 у сумі 29 220 (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять) грн 61 коп.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» витрати зі сплати судового збору у сумі 1 350 (одна тисяча триста п'ятдесят) грн 30 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська