Справа № 695/3051/25
номер провадження 2/695/1848/25
16 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір №883632552 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 12 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало грошові кошти. 28 листопада 2018 року первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01 та додаткові угоди №19, №26, №27, №31, №32 предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Таким чином, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. 30 жовтня 2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №30/1023-01. Відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача. 04 червня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу №04/06/2025-Ю. Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №883632552 від 18.11.2021 у сумі 24 968 грн 73 коп., з яких: 11 999 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 12 969 грн 73 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Одночасно з позовом представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 17.09.2025 клопотання представника позивача задоволено та витребувано докази у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Згідно із прохальною частиною позовної заяви, представник позивача просить здійснювати розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача у судові засідання проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, надавши заяву, у якій просить здійснювати розгляд справи без її участі. Крім того, 16.10.2025 відповідач надала заяву у якій вказує, що позовні вимоги визнає, однак просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу позивача, зважаючи на їх завищеність та неспівмірність зі складністю справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи суд встановив, що 18.11.2021 ОСОБА_1 звернулась з заявкою на отримання грошових коштів в кредит до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
18 листопада 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір кредитної лінії №883632552, відповідно до умов якого Кредитодавець ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 12 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила).
Згідно з пунктом 1.3 договору кредитної лінії кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у сумі 12 000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 18.12.2021.
Відповідно до пункту 1.7. договору кредитної лінії, Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 18.12.2021. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
У пункті 1.8 договору кредитної лінії, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Пунктом 1.9 договору кредитної лінії встановлено, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
- виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 704,45 % річних, що становить 1,93 % від суми Кредиту за кожний день користування ним;
- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 % річних, що становить 1,93 % в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті;
- якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 % різних, що становить 1,98 % в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора № MNV45BR5, 18.11.2021 о 12:23:38 відповідач ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
З метою продовження дисконтного періоду, відповідач 16.12.2021 сплатила 6 485 грн 00 коп. та 12.01.2022 сплатила 6 254 грн 00 коп., які були зараховані на погашення відсотків за користування кредитними коштами за договором кредитної лінії №882670454 від 18.11.2021.
Договір №883632552 від 18.11.2021 та паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №883632552 від 18.11.2021 містить інформацію про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, спосіб та строк надання кредиту.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало ОСОБА_1 12 000 грн 00 коп. Зарахування коштів на картковий рахунок позивача підтверджується платіжним дорученням № 2a517531-bacc-497e-b1e0-b0008d5d802e від 18.11.2021, призначення платежу: «Переказ коштів згідно договору № 883632552 від 18.11.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».
Відповідно до складеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» розрахунку заборгованості за період з 18.11.2021 по 05.05.2022, за кредитним договором №883632552 від 18.11.2021 у позичальника наявна заборгованість у сумі 24 551 грн 19 коп.
28 листопада 2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01.
Пунктом 2.1 договору факторингу передбачено, що згідно з умовами цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2).
28 листопада 2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2020.
31 грудня 2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою сторони визначили, що «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2021.
Також додатковою угодою №26 від 31.12.2020 п.1.4 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено в наступній редакції:
«Борг» - означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимога), включаючи зобов'язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку (у разі прострочення умов кредитних договорів), а також будь-які інші зобов'язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами».
Пункт 4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 додатковою угодою №26 від 31.12.2020 викладено у наступній редакції:
«Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до божника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги».
Крім того пп.5.3.4 п.5.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 в редакції додаткової угоди №26 від 31.12.2020 визначено, що фактор має право нараховувати боржникам після відступлення права вимоги проценти та інші обов'язкові платежі за кредитними договорами.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
05 травня 2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було складено та підписано реєстр права вимоги №175, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №883632552 від 18.11.2021 на загальну суму 24 551 грн 19 коп.
30 жовтня 2023 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до п.8.2 якого строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному Додатку (п. 4.1. договору факторинга).
Згідно з Витягом з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №883632552 від 18.11.2021 на загальну суму 24 968 грн 73 коп.
Відповідно до складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» розрахунку заборгованості, за кредитним договором №883632552 від 18.11.2021 у позичальника наявна заборгованість у сумі 24 968 грн 73 коп.
04 червня 2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Клієнт) уклали Договір факторингу №04/06/2025-Ю, відповідно до п. 2.1. якого, Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та с невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з реєстром боржників від 04.06.2025 до договору факторингу №04/06/2025-Ю від 04.06.2025, від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №883632552 від 18.11.2021 на загальну суму 24 968 грн 73 коп.
Згідно з випискою з особового рахунка ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором №883632552 від 18.11.2021 у ОСОБА_1 загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 25.06.2025 становить 24 968 грн 73 коп., з яких: 11 999 грн 00 коп. - прострочене тіло, 12 969 грн 73 коп. - прострочені відсотки.
Листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250922/93677-БТ суду на виконання ухвали суду від 17.09.2025 надано інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_3 та зазначено номер телефону НОМЕР_4 , на який надходить інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою. Також, до вказаного листа додано виписку по картці № НОМЕР_3 за період з 18.11.2021 по 23.11.2021, з якої вбачається зарахування переказу на картку 18.11.2021 у сумі 12 000 грн 00 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також, частинами 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Отже, суд встановив, що договір №883632552 від 18.11.2021, укладений у формі електронного документа з електронними підписами сторін між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та позичальником ОСОБА_1 про надання кредиту, є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник була ознайомлена з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
Крім цього, у вищевказаному договорі та додатку до нього наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту, а також наявний графік платежів.
Суд звертає увагу на те, що умови договору до нього є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до частини 1 статті 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Перехід прав вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» стверджується договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додатковою угодою №26 від 31.12.2020 до даного договору, пунктом 4.1 якої передбачено можливість передачі права майбутньої вимоги з моменту виникнення такого права вимоги до боржника, а також реєстром прав вимоги №175 від 05.05.2022. Пунктом 5.3.3 даного договору факторингу передбачено право фактора відступати права вимоги на користь третіх осіб.
Після отримання ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, відповідач продовжував не виконувати покладені на нього кредитним договором обов'язки, а тому у межах строку дії кредитного договору (з 05.05.2022 по 11.05.2022) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нараховано відсотки у сумі 417 грн 54 коп.
За договором факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023, укладеним між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», останній набув права вимоги з договором №883632552 від 18.11.2021, що стверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023. Пунктом 5.3.3 даного договору факторингу передбачено право фактора відступати права вимоги на користь третіх осіб.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04/06/2025-Ю, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача за договором кредиту №883632552 від 18.11.2021 у сумі 24 968 грн 73 коп., що стверджується витягом з реєстру прав вимоги від 04.06.2025.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позивач набув право вимоги у тому числі щодо майбутніх вимог, зокрема щодо відсотків нарахованих за період з 05.05.2022 по 30.10.2023 у сумі 417 грн 54 коп., тобто у межах строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.
Позивачем надано розрахунок заборгованості по кредитному договору №883632552 від 18.11.2021, з якого вбачається, що відповідач вносила кошти на часткове погашення кредитної заборгованості, чим визнала підписання нею даного договору та отримання кредитних коштів.
Усупереч умовам кредитного договору №883632552 від 18.11.2021 відповідач свої зобов'язання не виконала. Після відступлення позивачу права грошових вимог до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості за договором.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за договором №883632552 від 18.11.2021 у сумі 24 968 грн 73 коп., з яких: 11 999 грн 00 коп. - заборгованість по кредиту, 12 969 грн 73 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та задоволення позову повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 7 000 грн 00 коп., суд зазначає про таке.
На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012 Тараненка Артема Ігоровича, довіреність ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» від 05.06.2025, акт-прийому передачі наданих послуг від 25.06.2025, договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, додаткову угоду №25770583901 від 05.06.2025 до даного договору, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, згідно з якими вартість наданих послуг становить 7 000 грн 00 коп.
Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу, а також їх необхідність для звернення до суду.
Водночас, відповідач заперечуючи щодо розміру витрат на правничу допомогу вказала, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не є співмірним зі складністю справи, беручи до уваги середню вартість за аналогічні адвокатські послуги по Україні.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, та заперечення сторони відповідача щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, вимога в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 1 500 грн 00 коп.
Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4а, оф. 10, код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором №883632552 від 18.11.2021 у сумі 24 968 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн 73 коп., з яких: 11 999 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 00 коп. - заборгованість по кредиту, 12 969 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн 73 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правову допомогу у сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська