Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/166/24
номер провадження 2/695/187/25
06 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Середи Л.В.
за участю секретаря с/з Оніщенко Н.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №323906-КС-002 від 26.07.2021р. в розмірі 78 605,16 грн., яка складається з наступного: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 19 068,88 грн; сума прострочених платежів по процентах - 59 536,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 26.07.2021р. був укладений договір №323906-КС-002 про надання кредиту. Договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями (оферта та акцепт). Підписання вказаного договору відбулось через телекомунікаційну систему шляхом введення одноразового ідентифікатора, що відповідає порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
За умовами вказаного договору ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику кошти у розмірі 15 000.00 грн, шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника, яка вказана нею при укладенні договору.
Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
13.10.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 у такому ж порядку було укладено додаткову угоду №1 до договору №323906-КС-002 від 26.07.2021р., згідно якої ОСОБА_1 отримала додатково кредитні кошти у сумі 7000.00 грн.
17.11.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 у такому ж порядку укладено додаткову угоду №2 до договору №323906-КС-002, за умовами якої сторони домовились продовжити термін дії договору до 24.08.2022, визначивши строк кредитування у 395 днів.
Позивач наполягає, що боржник лише частково сплатила заборгованість на загальну суму 25 406.29 грн., та в подальшому свої зобов'язання за кредитним договором №323906-КС-002 від 26.07.2021р. належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором у розмірі, який вказано вище.
За таких підстав, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою судді від 06.03.2024 відкрито провадження в справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено дату проведення судового засідання.
У квітні 2024 до суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому остання просила позов задовольнити частково вказуючи, що нею дійсно було укладено із позивачем кредитний договір №323906-КС-002, за умовами якого вона отримала кредитні кошти у розмірі 15 000.00 грн.. Крім того, додатковою угодою №1 до договору №323906-КС-002 сторонами збільшено загальну суму кредиту та відповідач отримала додаткові кошти у розмірі 7 000.00 грн. Додатковою угодою №2 про надання кредиту сторони продовжили термін дії договору №323906-КС-002 до 24.08.2022р. Відповідач сплатила позивачу кошти в сумі 25 406 грн. 29 коп. та не має змоги здійснювати таку сплату в подальшому. Також відповідач вказує, що кошти, які були нею сплачені, позивачем невірно зараховані, адже першочергово сплачені позичальником кошти мали б іти на погашення заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами, чого позивачем зроблено не було. Процентна ставка у разі порушення умов договору встановлена в розмірі від 10% до 30 % від загальною суми простроченої заборгованості, що є непропорційною сумою компенсації у разі невиконання зобов'язань за договором, відповідно до розміру тіла кредиту, тобто свідчить про несправедливі умови. За таких обставин, вважаючи, що загальна вартість наданого кредиту мала не перевищувати 45 379 грн. 88 коп., а нею вже сплачено 25 406 грн. 29 коп., то обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 19 973 грн. 59 коп.
У квітні 2024 позивачем до суду надано відповідь на відзив, у якому позивач посилаючись на норми ст. 204 ЦК України вказував, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. У договорі №323906-КС-002 та його додатках, які укладено у порядку встановленого чинним законодавством, сторони досягли усіх істотних умов правочину, відповідач отримала кредитні кошти, користувалася ними на власний розсуд та частково здійснювала погашення суми боргу. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Відповідач у відзиві на позовну заяву не пояснює чому на його думку розрахунок, який додано до позовної заяви є необґрунтованим, а суми заборгованості, яка вказана позивачем, безпідставною. Порядок погашення суми заборгованості, її розмір чітко визначені вказаними умовами договору. Відповідач заперечуючи проти вказаних умов та порядку зарахування сплачених ним коштів не навів достатніх доказів та доводів щодо необхідності відступу від умов договору. Позивач наполягає, що відповідач отримує кредитні кошти вдруге та порядок погашення суми заборгованості їй відомий, а тому вважає доводи відповідача безпідставними.
У зв'язку з відрядженням судді Ватажок-Сташинської А.В. до Соснівського районного суду міста Черкаси для здійснення правосуддя строком на 1 рік та на підставі розпорядження керівника апарату Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04.07.2024 р. проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, яка передана судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середі Л.В. та прийнята до свого провадження останньою згідно ухвали від 30.07.2024р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві розгляд справи просив проводити за відсутності представника ТОВ «Бізнес позика», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка у судове засідання повторно не прибула, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, скерувала до суду відзив на позовну заяву, який враховано судом при розгляді даної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з'явилася без поважних причин, подала відзив на позовну заяву то суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 26.07.2021 року позивачем було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №323906-КС-002 про надання кредиту та паспорт споживчого кредиту, того ж дня останній прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору на умовах, визначених офертою.
Отже, 26.07.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №323906-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов вказаного договору: строк кредиту - 24 тижні, процентна ставка в день 1,09596667, фіксована; комісія за надання кредиту - 2250.00 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 15 000.00 грн.; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 37 440.00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9369.80%.
Вказаний договір містить також графік платежів з розрахунком процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту та загальний платіж.
Вказаний договір підписаний одноразовим ідентифікатором - G-9312.
Судом установлено, що 13.10.2021 року позивачем було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду до договору №323906-КС-002 про надання кредиту, яка того ж дня прийнята (акцепт) відповідачем. Вказана додаткова угода №1 підписана одноразовим ідентифікатором - G-9517.
За умовами вказаної угоди сторони домовились, що розмір кредиту збільшується на 7000 грн., та після збільшеної суми кредиту загальний розмір неповернутого позичальником кредиту становить 19 548,83 грн. строк кредитування продовжено на 79 днів до 30.03.2022. Загальна сума отриманого кредиту становить 19548.83 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 6163,84%, а загальна вартість наданого кредиту становить 45 379,88 грн. Сторонами також погоджено графік платежів, який містить визначені суму залишку кредиту, проценти за користування кредитом, комісію та загальний платіж.
Крім того, 17.11.2021 позивачем було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду до договору №323906-КС-002 про надання кредиту, яка того ж дня прийнята (акцепт) відповідачем. Вказана додаткова угода №2 підписана одноразовим ідентифікатором - G-3403.
Умовами вказаної додаткової угоди сторони визначили, що сума кредиту становить 19 068,88 грн., строк кредиту 395 днів, термін дії договору до 24.08.2022р., процентна ставка за користування кредитом встановлюється наступна: з 17.11.2021 до 15.12.2021 (включно) 1,09596667% в день; з 16.12.2021 - 1.09596667%. Загальна сума отриманого кредиту становить 19 068,88 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 4280,50%, а орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 69 543.65 грн. Сторонами також погоджено графік платежів, який містить визначені суму залишку кредиту, проценти за користування кредитом, комісію та загальний платіж.
26.07.2021 та 13.10.2021 року ТОВ «Бізнес позика» шляхом здійснення двох операцій з переказу коштів, перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти, а саме 15 000 грн. та 7000 грн., що стверджується доданими до позовної заяви квитанціями.
Крім вказаного на підставі ухвали суду від 07.05.2024 про витребування доказів, АТ «Універсал Банк» надано лист від 16.05.2024 згідно якого банківську картку № НОМЕР_1 було емітовано банком на ім'я ОСОБА_1 . Крім того банком надано рух коштів по вказаній картці за період з 26.07.2021-03.01.2024.
Детальним аналізом наданої банком виписки по банківській картці, судом встановлено, що на рахунок відповідача 26.07.2021 о 13 год. 47 хв. було зараховано кошти в розмірі 15 000 грн., які перераховані позивачем у справі. Крім того 13.10.20211 о 10 год. 28 хв. на рахунок відповідача було зараховано кошти в розмірі 7000 грн.
Суд також бере до уваги, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує обставин, щодо укладення кредитного договору, а також отримання кредитних коштів від позивача.
Згідно наведеного ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи, станом на 03.01.2024 р. відповідач має заборгованість за кредитним договором №323906-КС-002, яка становить 78 605,16 грн., з яких:
- сума прострочених платежів по тілу кредиту - 19 068,88 грн.;
- сума прострочених платежів по процентах - 59 536,28 грн..
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638Ц К України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Стаття 12 Закону України«Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписано позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 червня 2021 у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 у справі № 234/7159/20.
З урахуванням наведеного, суд, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , оскільки кредитний договір був укладений у порядку встановленому законом, умови договору були доведені відповідачу належним чином та остання на них погодилась. Також матеріали справи містять належні докази, що вказують на отримання відповідачем обумовлених коштів.
Суд також враховує і те, що відповідачем вказані вище обставини не заперечуються.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти, внаслідок чого виникла заборгованість у наведеному вище розмірі.
Щодо наведених у відзиві заперечень відповідача, суд зауважує наступне.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що нею було здійснено часткове погашення суми боргу у загальному розмірі 25 406 грн. 29 коп. Вказана сума коштів мала б бути спрямована на погашення тіла кредиту та погашення відсотків. Окрім того вказувала, що у даному договорі процентна ставка у разі порушення умов договору встановлене в розмірі від 10 до 30% від загальної суми простроченої заборгованості, що свідчить про несправедливі умови договору.
Однак судом встановлено, що ТОВ «Бізнес позика» надало детальний розрахунок суми заборгованості (калькуляцію), який міститься в матеріалах справи. Цей розрахунок відображає як нарахування заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісіями, так і врахування всіх надходжень (платежів), здійснених відповідачем.
Відповідно до статті 534 ЦК України та усталеної судової практики, у разі недостатності суми здійсненого платежу для повного виконання грошового зобов'язання, ця сума, як правило, зараховується у такій черговості: у першу чергу - витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу - проценти та неустойка; у третю чергу - основна сума боргу (тіло кредиту).
Відповідач, стверджуючи про невірне зарахування коштів, не надала власного альтернативного розрахунку заборгованості та не навела належних та допустимих доказів, які б доводили, що позивач порушив договірний або законний порядок зарахування коштів. Заявлені нею доводи про те, що першочергово кошти мали б йти на тіло кредиту та прострочені проценти, не підтверджені ні умовами договору (які позивач вважає пріоритетними), ні нормами законодавства.
Позивач вимагає стягнення прострочених платежів по процентах у розмірі 59 536,28 грн. (які нараховані за фіксованою ставкою 1,09596667% в день згідно умов договору), а не неустойки (штрафу/пені), про яку згадує відповідач (від 10% до 30%). Сума 59 536,28 грн. є нарахуванням процентів за користування кредитом, а не штрафними санкціями. Відповідно до статті 1048 ЦК України, позичальник зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом.
При цьому суд зауважує, що розрахунок суми заборгованості позивачем складено в межах строку дії договору, який був продовжений згідно додаткової угоди №2. Відсотки розраховані згідно процентної ставки 1,09596667%, яка, як вбачається із умов вказаних договрів була незміною протягом усього часу користування коштами відповідачем.
Умова про фіксовану денну процентну ставку 1,09596667% була погоджена відповідачем шляхом підписання договору та додаткових угод (акцептом оферти) за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідач підтвердила ознайомлення та згоду з усіма умовами, включаючи Графіки платежів та загальну вартість кредиту. Відповідно до принципу свободи договору (ст. 6, ст. 627 ЦК України), сторони вільні у визначенні умов.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
У зв'язку з вище вказаним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, стверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв'язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 323906-КС-002 про надання кредиту від 26.07.2021р. в сумі 78 605 (сімдесят вісім тисяч шістсот п'ять) гривень 16 коп..
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В. Середа