Справа № 496/3066/25
2/693/722/25
Іменем України
16.10.2025 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі судді Защитинської Т.І., за участю секретаря судових засідань Чумак Р.М., розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву виконувача обов'язки керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Одеської міської ради, третьої особи без самостійних вимог Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня» Одеської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
20.05.2022 року, близько 17 годин 50 хвилин, в Одеській області Одеському районі ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автопоїздом у складі тягача марки «MAN TGS 24.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа марки «KOGEL SNCO 24Р90», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі «Одеса-Рені» в бік м. Рені, проїжджаючи 32 кілометр автодороги, в порушення вимог пунктів ПДР України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1036 від 10.10.2001 року, а саме:
•п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
•п. 2.3 б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
•п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
•п. 13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу»,
не дотримався безпечної швидкості та дистанції, які дозволили б йому постійно контролювати свій рух та безпечно керувати автопоїздом, а саме безперешкодно для інших учасників дорожнього руху, не зменшив швидкості руху до повної зупинки, що призвело до зіткнення передньою лівою частиною тягача марки «MAN TGS 24.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та задньою правою частиною автомобіля марки «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за кермом якого був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був розташований нерухомо у його смузі руху у попутному напрямку та виконував поворот ліворуч.
В подальшому, після зіткнення, автомобіль марки «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебуваючи в аварійній ситуації, в якій дії водія ОСОБА_2 вимогами пунктів Правил дорожнього руху України не регламентувались, відкинуло на зустрічну смугу руху, де він передньою частиною правою борту зіткнувся з передньою лівою кутовою частиною автомобіля марки «FORD TRANSIT CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухався по зустрічній смузі руху в бік м. Одеса.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому на межі верхньої та середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, синця лівої орбітальної ділянки обличчя, садни верхньої третини лівого плеча, які спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день) та згідно п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995 року, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
Біляївський районний суд Одеської області вироком від 13.07.2023 року (справа № 496/6020/22) визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 18.10.2023 року задовольнив клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, відповідно до ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цією ж ухвалою скасовано вирок Біляївського районного суду Одеської області від 13 липня 2023 року та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими на підставі ст. 46 КК України, кримінальне провадження №12022162250000302, внесене до ЄРДР 20.05.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
При постановленні рішень судом питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 , що понесені КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради на її лікування, не вирішувалось
Потерпіла ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні № 3 КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради з 21.05.2022 по 14.06.2022 (24 ліжко-днів).
Згідно із довідкою-розрахунком від 24.03.2025 № 01-83/862, наданої КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, вартість бюджетних коштів, витрачених установою охорони здоров'я на лікування ОСОБА_4 за період з 21.05.2022 по 14.06.2022 склала 28999,20 грн, з яких 1972,08 грн з місцевого бюджету Одеської міської ради витрачено на перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні лікарні, а решту в сумі 27027,12 грн отримано від Національної служби здоров'я України (далі-НСЗУ) згідно договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Таким чином, бюджетні кошти, які витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої внаслідок вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, у зв'язку із чим підлягають стягненню з особи, яка його вчинила.
Від відповідача 15.10.2025 до Жашківського районного суду Черкаської області надійшла заява про розгляд цивільної справи без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення.
ІІ. Заяви, клопотання та процесуальні дії у справі.
12.09.2025 року Жашківський районний суд Черкаської області ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження.
15.09.2025 року від Національної служби здоров'я України надійшло клопотання, в якому зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи без її участі.
15.10.2025 відповідач надав суду заяву про визнання позову.
16.10.2025 року від Біляївської окружної прокуратури Одеської області надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Інші учасники справи про час і місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, не суду не з'явились, причинити неявки суду не повідомили.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Біляївський районний суд Одеської області вироком від 13.07.2023 року (справа № 496/6020/22) визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с. 20-22).
Одеський апеляційний суд ухвалою від 18.10.2023 року задовольнив клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, відповідно до ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (а.с. 23-28).
Цією ж ухвалою скасовано вирок Біляївського районного суду Одеської області від 13 липня 2023 року та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими на підставі ст. 46 КК України, кримінальне провадження №12022162250000302, внесене до ЄРДР 20.05.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
При постановленні рішень судом питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_4 , що понесені КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради на її лікування, не вирішувалось
Потерпіла ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні № 3 КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради з 21.05.2022 по 14.06.2022 (24 ліжко-днів).
Згідно із довідкою-розрахунком від 24.03.2025 № 01-83/862, наданої КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, вартість бюджетних коштів, витрачених установою охорони здоров'я на лікування ОСОБА_4 за період з 21.05.2022 по 14.06.2022 склала 28999,20 грн, з яких 1972,08 грн з місцевого бюджету Одеської міської ради витрачено на перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні лікарні, а решту в сумі 27027,12 грн отримано від Національної служби здоров'я України (далі-НСЗУ) згідно договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (а.с. 37).
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року (справа № 912/2385/18) наведено такі правові висновки:
«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».
Прокурор звернувся до Лікарні 19.02.2025 року з питанням щодо перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні, джерел походження коштів, витрачених на лікування, та добровільного відшкодування ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого. Також прокурор просив надати інформацію, чи зверталась Лікарня з позовною заявою про відшкодування витрат (арк. с. 32-35).
Відповідно до довідки-розрахунку Лікарні від 24.03.2025 року № 01-83/862 загальна вартість лікування ОСОБА_4 становить 28999,20 грн, з яких 21972,08 грн. з місцевого бюджету, а решту отримано від Національної служби здоров'я України (арк. с. 37).
22.04.2025 року прокурор звернувся до Національної служби здоров'я України та Одеської міської ради з аналогічним питанням (арк. с. 38-47).
Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради листом повідоми, що не заперечує щодо здійснення прокурором представництва в суді (арк. с. 48-49).
Лист аналогічного змісту надійшов до прокуратури від Національної служби здоров'я України (арк. с. 50-52).
Листами від 21.05.2023 року Біляївська окружна прокуратура повідомила Національну службу здоров'я України та Одеську міську раду, що нею підготовлено позовну заяву в інтересах держави до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення (арк. с. 53,54).
Враховуючи викладене, судом встановлені підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Щодо підтвердження витрат на лікування.
Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Внаслідок отриманих в ДТП тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні № 3 КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради з 21.05.2022 по 14.06.2022 (24 ліжко-днів).
Згідно із довідкою-розрахунком від 24.03.2025 № 01-83/862, наданої КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, вартість бюджетних коштів, витрачених установою охорони здоров'я на лікування ОСОБА_4 за період з 21.05.2022 по 14.06.2022 склала 28999,20 грн, з яких 1972,08 грн з місцевого бюджету Одеської міської ради витрачено на перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні лікарні, а решту в сумі 27027,12 грн отримано від Національної служби здоров'я України.
Те, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримала саме внаслідок ДТП, за яке відносно відповідача відкрито кримінальне провадження та, в подальшому, ухвалою суду звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, не є спірним між сторонами.
Як зазначено вище, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів підтверджується випискою із медичної картки та не поставлено під сумнів відповідачем. Саме виходячи із кількості ліжко-днів розраховані витрати на лікування, до яких не включено загальну суму фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу.
За приписами ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав і оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, він звільняється від сплати судового збору. Таким чином судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 206, 209, 258, 265, 273, 274, 277, 279 ЦПК України,суд
Позовні вимоги виконувача обов'язки керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Одеської міської ради, третьої особи без самостійних вимог Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня» Одеської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Жашківським РВ УМВС України в Черкаській області 19.08.2020) на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (код ЄДРПОУ 42032422) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 27027,12 грн за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок: UА978999980313080115000026011.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Жашківським РВ УМВС України в Черкаській області 19.08.2020) на користь Одеської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення сумі 1972,08 грн за наступними реквізитами:
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку (МФО): 899998
Отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526
Рахунок отримувача: UA278999980314080544000015744
Код класифікації доходів бюджету: 24060300 «Інші надходження».
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т. І. Защитинська