Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/5558/25
1-в/572/1050/25
17 жовтня 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
представника КП «ОПЛ с.Орлівка» - ОСОБА_5
особи, відносно якої вирішується питання продовження застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6
розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні №1-в-1050/25/572/5558/25 заяву голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чайківка Радомишльського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 ,
До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Подана заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання : помірна деменція внаслідок органічного ураження ЦНС змішаного (інтоксикаційного, перинатального) ґенезу з вирженими характерологічними змінами особистості та органічним типом з порушенням поведінки і психоактивними включеннями у вигляді галюцинаційно-міячного синдрому.
Ухвалою суду відносно останнього застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
На даний час ОСОБА_6 продовжує хворіти, в результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів у клінічній картині захворювання не спостерігається достатньої стабілізації психічного стану хворого : доступний формальному мовному контакту, на запитання відповідає після паузи, неохоче, коротко; судження примітивні, поверхневі; орієнтаційні реакції не чіткі, інтелект та пам'ять знижені за органічним типом; мислення сповільнене за темпом, непослідовне, малорухливе, конкретно-предметне, з маячними ідеями відношення впливу; емоційно нестійкий, дратівливий; схильний до афективних коливань; настрій мінливий, увага виснажлива, нестійка; вольові процеси знижені, коло інтересів в межах фізіологічних потреб; критика до свого стану, скоєного діяння відсутня; режиму відділення дотримується формально, інструкції виконує пасивно. Враховуючи стан хворого, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 на даний час потребує продовження примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу із звичайним наглядом до 6 місяців.
В судовому засіданні представник лікувального закладу заяву підтримала, пояснила, що в стані ОСОБА_6 не спостерігається достатньої стабілізації, миають місце коливання настрою, афективні розлади, критика до свого стану відсутня, через що просить задоволити подану заяву.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву, зазначає, що вимоги є обґрунтованими, через що підлягають до задоволення.
ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що він вилікувався і є здоровим.
Захисник в судовому засіданні просить врахувати висновок комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_6 .
Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відносно ОСОБА_6 ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2024 року за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.259 КК України застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, термін дії яких продовжено до 6 місяців ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 06 травня 2025 року.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №540 від 09 жовтня 2025 року - ОСОБА_6 страждає на помірну деменцію внаслідок органічного ураження ЦНС змішаного (інтоксикаційного, перинатального) ґенезу з вирженими характерологічними змінами особистості та органічним типом з порушенням поведінки і психоактивними включеннями у вигляді галюцинаційно-міячного синдрому.
В результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів в клінічній картині захворювання не спостерігається стабілізація психічного стану хворого.
За висновком комісії - останній доступний формальному мовному контакту, на запитання відповідає після паузи, неохоче, коротко; судження примітивні, поверхневі; орієнтаційні реакції не чіткі, інтелект та пам'ять знижені за органічним типом; мислення сповільнене за темпом, непослідовне, малорухливе, конкретно-предметне, з маячними ідеями відношення впливу; емоційно нестійкий, дратівливий; схильний до афективних коливань; настрій мінливий, увага виснажлива, нестійка; вольові процеси знижені, коло інтересів в межах фізіологічних потреб; критика до свого стану, скоєного діяння відсутня; режиму відділення дотримується формально, інструкції виконує пасивно - через що ОСОБА_6 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров'я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність у стані ОСОБА_6 позитивної динаміки від проведеного лікування, враховуючи наданий суду висновок комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі.
Отже, суд дійшов висновку, що заява голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -
Заяву голови комісії Рівненської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чайківка Радомишльського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 - задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном до 6 місяців.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя