Справа №571/2450/25
Провадження № 2/571/495/2025
17 жовтня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий центр» звернулось до Рокитнівського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 27.11.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) №27.11.2024-100000055. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 9000,00 гривень, строком на 125 дні. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08XX-XXXX-0007.
Відповідно до Договору від 27.11.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 9000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 27.11.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 9000 гривень. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 17121,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5700,00 гривень, по процентам в розмірі 5301 гривень, комісії 1620,00 гривень, неустойки 4500,00 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Посилаючись на норми ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №27.11.2024-100000055 від 27.11.2024 у розмірі 17121,00 гривень. Також просили стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривні. Розгляд справи просили проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за відсутності представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують..
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою роз'яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору у даній справі, судом встановлено, що спірні відносини виникли з договору одержання грошових коштів в кредит та неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором.
Так, 12.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 27.11.2024-100000055 (кредитної лінії), шляхом прийняття Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (Оферти), підписання Заявки кредитного договору № 27.11.2024-100000055 (кредитної лінії) та Відповіді позичальника про прийняття (Акцепт) кредитного договору №27.11.2024-100000055 (кредитної лінії).
Умовами договору передбачено, що ТОВ "Споживчий центр" надає відповідачу кредитні кошти в сумі 9000,00 грн., строком на 155 днів з дати надання та датою повернення кредиту 30.04.2025 р. (а.с. 24-30). Договором передбачено продовження строку кредитування та виплати кредиту. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Пролонгації строку договору не передбачено. Сторонами узгоджено процентну ставку - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту - це 9 % від суми кредиту та дорівнює 810,00грн. Денна процентна ставка є загальними витратами за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит і становить 0,97% ( 13590/9000)/155*100%.
Відповідно до п.16 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту - 22590. Загальні витрати за споживчим кредитом - 13590,00 грн.
Пунктом 17 Договору узгоджено, що неустойка: 135 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання зобов'язання.
Договір укладено в електронній формі, підписано позичальником одноразовим ідентифікатором.
На підставі кредитного договору, ТОВ "Споживчий центр" надав відповідачу кредит у розмірі 9000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» (а.с. 42).
Отже, кредитодавцем ТОВ "Споживчий центр" зобов'язання за договором виконано.
З наданої позивачем довідки - розрахунку вбачається заборгованість по кредитному договору, з чого слідує, що ОСОБА_1 не виконує взяте на себе зобов'язання згідно умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість 17121,00 грн., яка складається з ( а.с. 21):
- 5700,00 грн. основного боргу
- 5301,00 грн. проценти
- 1620,00 грн. комісія
- 4500,00 грн. неустойка.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою та третьою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Однією з форм укладення договору, відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України є письмова форма і якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 вказаного Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, із змісту вищенаведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Сторонами погоджено предмет та умови договору. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Договір є таким, що укладений.
Таким чином, після укладення договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.
На виконання умов договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 9000 грн. Проте, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та процентів, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідач будь-яких заперечень та доказів у спростування вказаних обставин, зокрема щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, належного виконання своїх обов'язків суду не надав.
А відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в сумі 28000 грн.
ТОВ "Споживчий центр" пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Сторони узгодили, фіксовану незмінну процентну ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом.
Пунктом 12 Договору передбачено, що денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування ним протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Обчислюється: 0,97% ( денна процентна ставка) = (13590/9000)/155*100%.
Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишку кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Здійснивши розрахунок відсотків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5301,00 грн. відсотків за період з 27.11.2024 р. по 30.04.2025.
Крім того, стягненню з відповідача підлягає 1620,00 грн. комісії, пов'язаної за обслуговування.
Також, позивач просить стягнути з відповідача нараховану неустойку - 4500,00 грн.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Умовами кредитного договору ( п. 17 Договору) передбачено, нарахування неустойки 135,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконання зобов'язання.
Щодо стягнення неустойки (штраф, пеня) та інших, передбачених договором платежів, суд зазначає наступне.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан на всій території України та який триває станом на теперішній час.
Враховуючи викладене, нарахування позивачем неустойки за невиконання зобов'язань не відповідає вимогам вищевикладених нормативно-правових актів, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Отже, стягненню з відповідача підлягають 5700,00 грн. - основного боргу, 5301,00 - процентів, та 1620,00 грн. комісії за обслуговування, що в сумі становить 12621,00 грн., що складає 73,71% від суми позовної вимоги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Отже, на користь позивача з відповідача слід стягнути судовий збір 1492,62 грн. (2422,4*73,71/100).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд,-
Позовну заяву ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором в розмірі 17121,00 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1492,62 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: