Справа № 571/2775/25
Провадження № 2/571/567/2025
17 жовтня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Качмар М.Я., за участю секретаря судового засідання Качановської О.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Рокитне у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 25028,63 грн., а також судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
У обґрунтуванні позову позивач зазначив, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено 07.04.2021 Договір № 3635626. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3700.00 грн.
10 лютого 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 10-02/2022-50, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 - ТОВ «Вердикт Капітал» за Договором про споживчий кредит №101306442 від 30.10.2021р.
16.12.2021 було укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3635626.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3635626.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3635626.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 25028.63 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 3482.00 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21546.63 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без викликом сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п'ятнадцяти денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку.
Між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3635626 від 07.04.2021, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 3700 грн. строком на 15 днів до 22.04.2021. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 5.55 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі, в тому числі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 кредитний договір було укладено шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
16.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 - ТОВ «Вердикт Капітал» за Договором про споживчий кредит №3635626.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 - позивачу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за Договором про споживчий кредит №3635626
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за Кредитним договором №3635626 від 07.04.2021, внаслідок чого перед позивачем за вказаним договором у нього існує заборгованість в сумі 25028,63 грн, з яких: 3482,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21546,63 грн - заборгованість по процентам.
Стосовно суми заборгованості по процентам у розмірі саме 21546,63 грн. суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 1048 ЦК України, відповідно до якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Положення п.2.3.1.2 договору №3635626 про те, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, і таке продовження відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але не більше 60 днів, з огляду на вищезазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду застосовані бути не можуть.
Суду не надано доказів на підтвердження здійснення у визначеному договором порядку пролонгації договору №3635626 та надання позичальником згоди на продовження строку кредитування на таких умовах. Відтак, за встановлених судом обставин, наявність у договорі №3635626 умови про продовження строку його дії після настання строку виконання позичальником грошового зобов'язання у разі його невиконання, не впливає на узгоджений сторонами у п.1.4 договору №3635626 строк кредитування та не змінює його.
Відтак, виходячи з вищенаведених положень ст.ст.530, 612, 625, 1048 ЦК України, а також вищенаведеної правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, суд не вбачає правових підстав для стягнення на користь ТОВ «Коллект Центр» нарахованих ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» позичальнику за умовами договору №3635626 процентів за користування кредитом за межами встановленого у договорі строку кредитування, а тому вбачає підстави для стягнення цих процентів, встановленому вищезазначеним договором у розмірі 2611,50 грн., за період строку кредиту з 07.04.2021 по 22.04.2021 (3482,00 x 0,05 x 15).
Отже, загальний визнаний судом обґрунтованим розмір боргу відповідача за договором складає 6093,50 грн., з яких: 3482 грн. (тіло кредиту); 2611,50 грн. проценти за користування кредитом.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд убачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 589,76 грн, що є пропорційним до задоволеної частини позову.
Представник позивача також заявила вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12. травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 3 000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.526,530,625,634,639,1046,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.4,12,13,81,141,223,247,258-259,263-265,279,280,352,354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 6093,50 грн. (шість тисяч дев'яносто три гривні 50 копійок) заборгованості за договором про споживчий кредит № 3635626 від 07.04.2021.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 589,76 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 76 копійок) та 3000 грн. (три тисячі гривен 00 копійок) витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя М.Я.Качмар