Справа № 544/1625/25
пров. № 3/544/530/2025
Номер рядка звіту 307
09 жовтня 2025 року м. Пирятин
Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Сайко О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , дата видачі 19.04.2019, орган, що видав 5335,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.07.2025 ОСОБА_1 11 липня 2025 року близько 02 год. 27 хв., перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив фізичне насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме: бив руками у вухо та хапав за руки.
Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що дійсно 10.07.2025 близько 20 год. 00 хв. він прийшов до своєї знайомої, яка проживає в АДРЕСА_2 , де вони разом вживали спиртні напої, після чого між ними виник конфлікт. Просив звернути увагу суду на те, що ОСОБА_2 не є його співмешканкою, і вони не пов'язані спільним побутом. Просив суд закрити провадження по справі в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173- КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, зазначає, що ОСОБА_1 не являється їй ні чоловіком, ні співмешканцем, претензій до останнього не має.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству дає наступне визначення домашнього насильства - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, під час конфлікту, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов'язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей.
Варто зауважити, що під поняттям "домашнє насильство" розуміється певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. При цьому домашнє насильство - це не будь-яке насильство, що трапляється між членами сім'ї.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою, відповідно до положень КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, матеріали справи не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Таким чином, на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, без будь-якого фактичного підтвердження, оскільки відсутні будь-які об'єктивні докази факту вчинення останнім домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_2 , оскільки, як встановлено судом, правопорушник з потерпілою не є співмешканцями та не пов'язані спільним побутом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О.Сайко