Дата документу 13.10.2025Справа № 554/8037/25
Провадження № 2/554/3668/2025
Іменем України
13 жовтня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Михайлової І.М.,
за участі секретаря судового засідання Васюти А.Є.,
представника позивача - адвоката Дігтярь Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша полтавська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно,
В травні 2025 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дігтярь Л.А., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Перша полтавська державна нотаріальна контора, у якому просить визнати за ним право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 та відповідно до закону з часу відкриття спадщини йому належить частка квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 прийняв спадщину, однак, не має можливості оформити її та зареєструвати право власності в позасудовому порядку в нотаріуса через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 04.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано в ПП ПБТІ «Інвентаризатор» копії Свідоцтва про право власності від 10.03.1993 року на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 31.07.2025 року витребувано в Першої полтавської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 123/2019 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 55750541 від 05.04.2019 року), а також Витяги (інформаційні довідки) зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язано ПП ПБТІ «Інвентаризатор» виконати ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 04.06.2025 року та направити на адресу суду копії Свідоцтва про право власності від 10.03.1993 року на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не були долучені до відповіді за вих. № 6869 від 02.07.2025 року; зобов'язано позивача ОСОБА_1 відшкодувати вартість виконання ПП ПБТІ «Інвентаризатор» ухвали суду від 04.06.2025 року в розмірі 297,80 грн. Вказаною ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
На виконання цієї ухвали суду, завідувач Першої полтавської державної нотаріальної контори Вербецька Т.М. 08.09.2025 року направила до суду копію спадкової справи № 123/2019, витяги № 82451770 та № 82451796, які надійшли 15.09.2025 року.
22.09.2025 року директор ПП ПБТІ «Інвентаризатор» Корчак В. надіслав повідомлення про виконання підприємством ухвали Шевченківського районного суду міста Полтави від 31.07.2025 року у справі № 554/8037/25 шляхом відшкодування вартості робіт зацікавленою особою та отриманням документа на руки для передання до суду.
01.10.2025 року адвокат Дігтярь Л.А., на виконання ухвали суду від 31.07.2025 року, надіслала до суду копію Свідоцтва про право власності на житло від 10.03.1993 року на квартиру АДРЕСА_1 , отриману ОСОБА_1 в ПП ПБТІ «Інвентаризатор».
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Дігтярь Л.А. підтримала вимоги позову, просила його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи.
Зокрема, надіслані на адресу відповідача рекомендовані листи з копією ухвали про відкриття провадження у справі, з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів, з повідомленнями про розгляд справи, ОСОБА_2 не було вручено, а поштові відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.35-36, 80-81). Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд судом цивільної справи, учасницею якої вона є.
Крім того, відповідач повідомлена про розгляд справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування 01.10.2025 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення (а.с.94).
Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізувала та не повідомила суд про причини неявки в судове засідання.
Завідувач Першої полтавської державної нотаріальної контори Вербецька Т.М. надіслала до суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити без участі представника третьої особи. Вказала, що при розгляді справи Перша полтавська державна нотаріальна контора покладається на розсуд суду (а.с.37, 83).
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ураховуючи викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 04.05.2019 року (а.с.11, 62), актовий запис № 312, Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00022542678 від 05.04.2019 року (а.с.62 зворот-63).
Позивач ОСОБА_1 являється сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.03.1965 року (а.с.12), актовий запис № 523, Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00048836628 від 20.01.2025 року, та відповідно спадкоємцем за законом першої черги.
05.04.2019 року Першою полтавською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 123/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.61-76).
Із копії матеріалів спадкової справи № 123/2019 убачається, що із заявами про прийняття спадщини за законом до Першої полтавської державної нотаріальної контори звернулися дружина померлого - ОСОБА_2 та його син ОСОБА_1 (а.с.61 зворот, 65).
Факт укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 25.12.1961 року, актовий запис № 26, а також Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00048836324 від 20.01.2025 року (а.с.67 зворот-68).
Із змісту заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини убачається, що крім неї спадкоємцями ОСОБА_3 відповідно до ст.1261 ЦК України
є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00048836712 від 20.01.2025 року та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00048836794 убачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є дочкою ОСОБА_3 (а.с. 72 зворот-72).
Із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . ОСОБА_4 не зверталася, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 123/2019.
Згідно із копією довідки КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2 Полтавської міської ради» № 1361 від 09.04.2019 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 помер) є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_3 у вказаній квартирі зареєстровано одну особу - ОСОБА_2 (а.с. 66).
Відповідно до інформації, наданої Управлінням реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання осіб Полтавської міської ради від 18.12.2024 року № 01-12-05-09/17944, за адресою: АДРЕСА_2 станом на 24.02.2019 року зареєстровано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (знятий з реєстрації 25.02.2019 року).
05.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Першої полтавської державної нотаріальної контори із заявою, у якій просив видати на його ім'я свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спадкового майна ( частку квартири АДРЕСА_1 ), а при наявності суперечностей просив видати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.73).
У матеріалах спадкової справи № 123/2019 наявна довідка ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 08.01.2025 року № 223 про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано ПБТІ «Інвентаризатор» за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації житла від 10.03.1993 року та зареєстроване в реєстровій книзі № 113 за реєстровим № 15698 (а.с. 74).
Згідно із матеріалами ПБТІ «Інвентаризатор» від 10.12.2024 року № 1-15000 щодо проведення поточної технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_1 , 16.12.2024 року був здійснений вихід інженера ПБТІ «Інвентаризатор» для проведення інвентаризаційних робіт, проте виконати технічну документацію за вказаною адресою неможливо, оскільки не надано доступу до квартири (а.с. 74 зворот).
Згідно із інформаційною довідкою № 416391581 від 05.03.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
щодо об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , право власності на зазначену квартиру не зареєстровано (а.с. 75).
Постановою державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори Кізіми В.В. від 05.03.2025 року № 359/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю у спадкоємця документа, який посвідчує право власності спадкодавця на спадщину (а.с.13-14, 75-77).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.03.1993 року Відділом приватизації житла у м. Полтава, засвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Загальна площа квартири становить 60,7 кв.м., а відновна вартість на момент приватизації - 30350 крб. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 18.02.1993 року № 2093.
Копія вказаного свідоцтва про право власності на житло засвідчена печаткою ПБТІ «Інвентаризатор» та видана ПП ПБТІ «Інвентаризатор», під час реєстрації права власності на спадкову квартиру, свідоцтво про право власності від 10.03.1993 року, зареєстроване в реєстровій книзі № 113 ПП ПБТІ «Інвентаризатор» за реєстровим № 15698, що підтверджується відповідною відміткою на копії свідоцтва (а.с. 132).
Згідно із ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56)).
Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із ч.ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1296 ЦК України Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
У постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі № 463/6829/21-ц зазначено, що ч.1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність державної реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.
Таким чином, у ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , який в установленому законом порядку прийняв спадщину, право володіння та користування спадковим майном - часткою квартири АДРЕСА_1 , виникло саме з часу відкриття спадщини, тому ОСОБА_1 вправі захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном до оформлення свідоцтва про прийняття спадщини.
Зміст права або законного інтересу спадкоємця полягає у праві вважатися власником майна, що отримується ним у спадщину. Характер правопорушення є позадоговірним, тобто полягає у порушенні прав спадкоємця визначених законом - права вільно володіти та розпоряджатися належним майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19 (провадження № 61-16069св20).
Згідно із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Належними відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.12.2019 року у справі № 265/6868/16-ц, від 19.01.2022 року у справі № 280/4/14, від 14.11.2023 року у справі № 759/19779/18.
Оцінюючи аргументи, наведені позивачем, щодо задоволення позову про визнання права власності на спадкове майно, суд ураховує, що факт реєстрації права власності на частку квартири АДРЕСА_1 за батьком позивача - ОСОБА_3 , що підтверджено довідкою ПП ПБТІ «Інвентаризатор» від 08.01.2025 року № 223, наявною в матеріалах спадкової справи № 123/2019.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.03.1993 року Відділом приватизації житла у м. Полтава, засвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Копія вказаного свідоцтва про право власності на житло належним чином засвідчена ПБТІ «Інвентаризатор» та наявна в матеріалах справи.
Спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 прийняли спадкоємці за законом: дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 .
Дочка спадкодавця ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 не зверталася, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 123/2019.
Постановою державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори Кізіми В.В. від 05.03.2025 року № 359/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю у спадкоємця документа, який посвідчує право власності спадкодавця на спадщину.
Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , прийняв спадщину в установленому законом порядку, державний нотаріус позивачу відмовив у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд вбачає підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 на спадкове майно у складі частки квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний спосіб захисту права застосовується судом, оскільки існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку спадкових прав ОСОБА_1 у зв'язку із втратою ним документа, який засвідчує право власності спадкодавця.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України, а тому стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша полтавська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша полтавська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02900156, місцезнаходження юридичної особи: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 11, ідентифікаційний код юридичної особи: 02900156.
Повний текст рішення суду складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя І.М. Михайлова