Справа № 539/2773/25
Провадження № 1-кп/539/235/2025
16 жовтня 2025 року
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним за №12025170000000090 від 21.01.2025 року, відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.317 КК України та ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.317 КК України
установив:
В провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.317 КК України та ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.317 КК України.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311, ч.2 ст.317 КК України. Ухвалою слідчого суді Шевченківського (раніше Октябрського) районного суду м. Полтави від 04.04.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.05.2025 року, із визначенням застави в розмірі 999240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, який 25.06.2025 продовжено до 23.08.2025. ОСОБА_4 є особою яка вже тривалий час займається виготовленням та збутом психотропних речовин, що свідчить про те, що він знаходячись на свободі в подальшому буде займатися аналогічною злочинною діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом психотропних речовин та прекурсорів, що є джерелом його існування, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за повторно вчинені тяжкі злочини, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
18 березня 2025 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, який до теперішнього часу не вступив в законну силу і відносно якого відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 03.08.2023 року обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214720 гривень, яку внесено 07.08.2023 року, але не зважаючи на це він весь час продовжував займатися злочинною діяльністю пов'язаною із незаконним обігом психотропних речовин, прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення. Частиною першою статі 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Підставою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за злочини, які йому інкриміновані передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, а тому ОСОБА_4 може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.
Окрім цього, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 є особою яка вже тривалий час займається збутом психотропних речовин, раніше вже був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, що свідчить про те, що він знаходячись на свободі в подальшому буде займатися аналогічною злочинною діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом психотропних речовин та прекурсорів, що є джерелом його існування, і що є неспростовним ризиком продовження нею своєї злочинної діяльності.
Обвинувачений ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час є невстановленим місце придбання ОСОБА_4 , прекурсорів, з яких він виготовляв психотропні речовини, а перебуваючи на волі, останній може вчинити будь-які дії направлені на знищення вказаних предметів та речей, що матимуть доказове значення по даному кримінальному провадженню.
ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та впливати на іншу обвинувачену ОСОБА_7 з якою він разом неодноразово вчиняв тяжкі злочини пов'язані з незаконним обігом психотропних речовин та прекурсорів.
Так як, ОСОБА_4 відомі свідки у даному кримінальному провадженню, у тому числі поняті, які брали участь під час проведення обшуків. Зміна показань свідків та іншої обвинуваченої ОСОБА_7 на користь обвинуваченого позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.
Окрім цього, на даний час не встановлено повне коло осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а перебуваючи на волі обвинувачений може оговорити позицію захисту з іншими учасниками злочинної групи, що унеможливить притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вироку суду.
На даний час ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочинів аналогічної спрямованості, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та про схильність останнього до злочинної діяльності.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Клопотання обґрунтоване тим, що на сьогоднішній день, з моменту обрання (продовження) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до моменту вирішення вказаного клопотання, змінилися обставини, які стали (були) підставою для обрання такого запобіжного заходу та змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. Наразі, на утриманні обвинуваченого ОСОБА_4 перебуває його мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є пенсіонером та інвалідом ІІ групи загального захворювання.
На думку захисника, застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю за адресою АДРЕСА_1 буде цілком достатнім заходом для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Також, застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту надасть можливість обвинуваченому повноцінно піклуватися про свою матір, яка є людиною похилого віку та інвалідом ІІ групи загального захворювання.
Обвинувачена ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) підтримує захисника, та проти клопотання прокурора.
Прокурор заперечує проти клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт ОСОБА_4 , оскільки воно необґрунтоване належними доказами.
Заслухавши доводи прокурора, думку обвинувачених, їх захисника, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Ухвалою слідчого суді Шевченківського (раніше Октябрського) районного суду м. Полтави від 04.04.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.05.2025 року, із визначенням застави в розмірі 999240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, який 20.08.2025 продовжено до 18.10.2025 року.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, з 16 вересня 2025 року одружений на обвинуваченій по даній справі ОСОБА_7 , офіційно на його утримані ніхто не перебуває.
Крім того, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також виходить з сукупності всіх обставин, які передбачені, зокрема, п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 178 КПК України.
При цьому суд зазначає, що вказані в клопотанні прокурора ризики з часу продовження строку тримання під вартою останньою ухвалою суду не зменшилися.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не будуть достатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора та не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Як на підставу для зміни запобіжного заходу обвинуваченому сторона захисту посилається в клопотанні на недоведеність ризиків, а також що на сьогоднішній день, з моменту обрання (продовження) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до моменту вирішення вказаного клопотання, змінилися обставини, які стали (були) підставою для обрання такого запобіжного заходу та змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. Наразі, на утриманні обвинуваченого ОСОБА_4 перебуває його мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є пенсіонером та інвалідом ІІ групи загального захворювання та на думку захисника, застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю за адресою АДРЕСА_1 буде цілком достатнім заходом для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Разом з тим, стороною захисту на підтвердження вищезазначених обставин не надано доказів перебування на утриманні у обвинуваченого ОСОБА_4 його матері ОСОБА_8 та в чому саме полягає його безпосередній догляд за нею, а саме чому лише обвинувачений може здійснювати такий догляд, а не його дружина ОСОБА_10 .
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про запобіжного заходу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а відтак запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити на строк 60 (шістдесят) днів.
Одночасно, задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді триста тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.176, 177, 182-183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 грудня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 330 (триста тридцять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 999 240 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» та негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду безпосередньо протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду проголошено 17 жовтня 2025 року о 09 год 00 хв.
Суддя ОСОБА_1