532/2355/25
3/532/737/2025
17 жовтня 2025 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Макарчук С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки матеріали, які надійшли з Відідлення поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кобеляки, Полтавської області, мешкає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , посвідчення водія серія НОМЕР_3 від 01.10.1993 Кобеляцьким МРЕВ, одруженого, працює на посаді охоронника Кобеляцького ліцею № 2, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, інші дані суду не відомі,
до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серія ВАВ № 029989 від 09.09.2025, 04.09.2025 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці в Кобеляцькому ліцеї № 2 в м. Кобеляки по вул. Шевченка 46/13, виражався нецензурною лайкою в сторону гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим принижував людську гідність та мораль, що явно виражають неповагу до суспільства, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнав. Вказував, що 04.09.2025 вони з іншими працівниками школи на території навчального закладу ставили теплицю за розпорядженням директора ліцею. Під час вказаних подій між ним та ОСОБА_2 виникла суперечка спочатку щодо потреби бетонування теплиці, на яку ОСОБА_2 відмовився заявою про те, що це не входить у його посадові обов'язки, а потім щодо призначення премій, у ході якої його обурила брехня ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 наполягав, що ОСОБА_2 давно йому погрожує впливом зятя і постійно хамить на адресу ОСОБА_1 .
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 наполягав, що він та ОСОБА_3 за розпорядженням директора ліцею ставили теплицю на території навчального закладу, при цьому ОСОБА_1 до зазначеної роботи ніхто не запрошував. Потерпілий зазначав, що ОСОБА_1 сам прийшов до місця, де вони ставили теплицю, почав критикувати їхню роботу та наполягати на потребі бетонування теплиці, на що потерпілий роздратувано відповів, після чого між ним та ОСОБА_1 розпочався словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_1 дуже гучно висловлювався нецензурною лайкою та погрозами застосування фізичного насильства на адресу потерпілого. ОСОБА_2 стверджував, що конфліктні стосунки з ОСОБА_1 тривалі через поведінку останнього, який на думку потерпілого самопроголосив себе заступником директора з матеріальної частини.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказував, що він з ОСОБА_2 ставили теплицю на території навчального закладу і робота йшла добре доти, доки не прийшов ОСОБА_1 , який почав критикувати їхню роботу. Свідок вказував, що на вимогу ОСОБА_1 провести бетонування теплиці ОСОБА_2 не витримав та відповів, що йому посада не дозволяє, після чого ОСОБА_1 розпочав гучний словесний конфлікт з використанням нецензурної лайки. Оскільки бійки не було, свідок у конфлікт не втручався.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто:
- нецензурна лайка в громадських місцях;
- образливе чіпляння до громадян;
- інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, сама по собі нецензурна лайка в громадському місці, що порушує громадський порядок і спокій громадян, містить склад зазначеного адміністративного правопорушення.
Відомості, аналогічні поясненням, що надані потерпілим та свідком у судовому засіданні, містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до протоколу про адміністративне правопорушення письмовим поясненням, які були відібрані працівниками поліції у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заяві про вчинення правопорушення та рапортах про її прийняття.
З письмових пояснень ОСОБА_4 , яка працює технічним працівником цього ж ліцею, вбачається, що вона бачила конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але причин конфлікту вона не знає.
Суд звертає увагу на те, що місцем події є територія навчального закладу, що є громадським місцем, призначеним в першу чергу для виховання дітей, що покладає на осіб, які у ньому перебувають, особливу відповідальність за дотримання громадського порядку і спокою задля належного виховання дітей. Тому будь-які дії, вчинені на його території, потребують особливої уваги та контролю з боку моральності та етичності.
Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що 04.09.2025 у громадському місці - на території навчального закладу відбувся конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який супроводжувався нецензурною лайкою з боку ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 .
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство", дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
За вказаних вище обставин наявність суб'єктивної сторони правопорушення в діях ОСОБА_1 , зокрема прагнення самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, встановлено і підтверджено дослідженими у судовому засіданні доказами та показаннями учасників справи і свідка, у тому числі й поясненнями самого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні наполагав на тому, що виконує для навчального закладу більше роботи, ніж інші працівники, зокрема потерпілий, який при цьому його зневажає і применшує його заслуги, а щодо своїх - бреше, а також показаннями потерпілого та свідка, котрі стверджували про зверхнє ставлення саме ОСОБА_1 до інших працівників через уявну важливість та вагу в житті школи.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.173 КУпАП як дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадському місці, що порушує громадський порядок і спокій громадян, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст.173 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, ставлення до вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують, обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 23, 40, 40-1, 173, 251, 253, 280, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів громадян, що складає 119 (сто дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя