єдиний унікальний номер справи 531/2120/25
номер провадження 2/531/971/25
16 жовтня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Герцова О. М.,
за участі секретаря судового засідання - Капленко Є. С.,
провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Жолонко Олександр Валерійович, до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, третя особа - Карлівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському про зняття арешту з майна,
Позивачі через представника звернулися до суду із позовною заявою, у якій просять зняти арешт з майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовано тим, що позивачі звернулися до нотаріуса для написання заяв про прийняття спадщини, їм було повідомлено, що постановою Карлівського ВДВС у Полтавському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 29.06.2022 року по ВП №60931005 накладено арешт на все майно спадкодавця. Згадане виконавче провадження відкрито на виконання постанови Чутівського районного суду Полтавської області по справі № 531/928/19 від 19.06.2019 року, якої було стягнуто з ОСОБА_3 ,батька позивачів, штраф на користь держави в розмірі 20400,00 грн.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З питанням зняття арешту із майна позивачі зверталися Карлівського ВДВС у Полтавському районі Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в результаті звернення їм було повідомлено, що ВП № 60931005 закрито у зв'язку зі смертю боржника.
Ухвалою від 04.09.2025 року було відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Представник відповідача надіслав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних письмових матеріалів та доказів.
Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Постановою державного виконавця від 29.06.2022 року ВП № 60931005 накладено арешт на все майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.06.2022 року.
29.06.2022 року ВП № 60931005 закрито постановою державного виконавця у зв'язку зі смертю боржника. При закритті виконавчого провадження арешт з майна ОСОБА_3 знято не було.
Згідно довідки № 221/01-16 від 20.08.2025 року, виданої державною нотаріальною конторою, спадкова справа № 63/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги є позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно ч.1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК Цкраїни, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батькі спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спалкування за законом (обов'язкова частка).
У відповідності до положень статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення - остання стадія існування зобов'язання, із завершенням якої первісний юридичний зв'язок між сторонами, виражений у конкретному зобов'язанні, втрачається.
Наявність обтяжень перешкоджає спадкоємцям отримати свідоцтво про право на спадщину та вільно користуватись та розпоряджатись належним їм вищевказаним майном та порушує права, як власників цього майна.
Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, обтяження.
Позивачі позбавлені можливості зняти арешт, накладений на майно в ході виконавчого провадження, оскільки не є стороною виконавчого провадження та на даний час виконавче провадження завершено, боржник помер, а тому вимушені були звертатися з позовом до суду.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно із ст. 319 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
У відповідності до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, зазначеному законом. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
У пункті 8 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року вказано, що в одному провадженні можуть розглядатися вимоги про визнання права власності та зняття арешту з майна. При цьому якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Державним виконавцем виконавче провадження було закрито, але накладений на нерухоме майно арешт знятий не був, тобто державним виконавцем не було виконано норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Отже, оскільки на даний час відсутні підстави для подальшого обтяження нерухомого майна померлого ОСОБА_3 , оскільки виконавчий документ повернуто до суду, строк пред'явлення постанови суду на примусове виконання минув, позивачі є спадкоємцямимайна, після смерті батька, а отже мають право звернутися до суду із вказаним позовом, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна, що також буде сприяти та захищати права та інтереси спадкоємців щодо оформлення права на спадщину.
Суд не може прийняти до уваги позицію відповідача щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки належним відповідачем у даній справі є саме сторона виконавчого провадження в інтересах якої державним виконавцем накладено арешт, а саме держава як учасник цивільних відносин, як правило в особі органу, якого зазначає відповідач, та залучення або не залучення до участі в справі інший державний орган не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган, та не може бути підставою для відмову у задоволенні позовних вимог як таких, що заявлені до неналежного відповідача.
Питання про розподіл судових витрат у позові не ставиться.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Жолонко Олександр Валерійович, до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, третя особа - Карлівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському про зняття арешту з майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Карлівського ВДВС у Полтавській області серії ВП № 60931005 від 29.06.2022 року на майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Герцов