Справа № 529/344/25
Провадження № 2/529/262/25
13 жовтня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Чуб К.В.,
за участю секретаря с/з - Онищенко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ “ФК "ЕЙС» звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 134467 від 17.03.2024 у розмірі 17861,63 грн, в якому також просить стягнути з відповідачки судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 17.03.2024 між ТОВ “ФК "Кредіплюс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 134467, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 25883,00 грн. для погашення заборгованості за іншим договором, строком на 275 днів з 17.03.2024 по 17.12.2024, зі сплатою фіксованих процентів 0,10 % річних та сплатою комісії за надання кредиту, що складає 3882,45 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору. Відповідачка взяті за себе зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальній сумі 17861,63 грн., які складаються з суми заборгованості за основною сумою боргу - 17 257,49 грн., 4,14 грн. - заборгованості за відсотками та 600,00 грн. - заборгованості по комісії.
10.10.2024 між ТОВ “ФК "Кредіплюс» та ТОВ “ФК "ЕЙС» укладено договір факторингу №10102024, у відповідності до умов до ТОВ “ФК "ЕЙС» набув права грошової вимоги, зокрема до відповідачки.
12.05.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Останній ухвала про відкриття провадження та судові повістки надсилались за зареєстрованою адресою її проживання, однак конверти з вказаними документами повернулися до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлена згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений їй строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подала.
Враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання нею у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
З урахуванням положень ст.ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.03.2024 між ТОВ “ФК "Кредіплюс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 134467 (а.с. 24-33).
Згідно договору відповідачка отримала кредит у розмірі 25883,00 грн. в наступному порядку: у розмірі 21998,44 грн. для погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №125398 від 18.12.2023; у розмірі 2,11 грн. на номер рахунку/картки № НОМЕР_1 ; у розмірі 3882,45 грн. шляхом погашення заборгованості за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини договору. Загальний строк кредитування становить 275 днів з 17.03.2024 по 17.12.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом, які є фіксованими у розмірі 0,10% річних. Пунктом 2.4 передбачена комісія за управління та обслуговування кредиту, знижений тариф якої складає 1 грн, стандартний тариф - 200 грн. Пунктом 2.5 передбачена комісія у розмірі 3882,45 грн. за надання кредиту.
Також судом встановлено, що відповідачкою в електронній формі підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 34-35).
Відповідачка ОСОБА_1 свої кредитні зобов'язання перед ТОВ “ФК "Кредіплюс» не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 17861,63 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 17257,49 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 4,14 грн. та заборгованості за комісією - 600 грн. (а.с. 51-52, 54).
10.10.2024 між ТОВ “ФК "Кредіплюс» та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 10102024 відповідно до умов якого ТОВ "ФК "ЕЙС" отримало права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрах прав вимоги (а.с. 55-57).
Відповідно до витягу з Додатку №1 до вищевказаного договору факторингу - Реєстру прав вимог №1 ТОВ “ФК “ЕЙС» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №134467 до відповідачки ОСОБА_1 у загальній сумі 17861,63 грн., з яких 17257,49 грн. - за основною сумою боргу, 4,14 грн. - за відсотками та 600,00 грн. - за комісією (а.с. 60).
При цьому, з картки обліку виконання договору вбачається періодичне внесення коштів на погашення кредиту (а.с. 51-52).
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ "ПриватБанк", на ім'я відповідачки ОСОБА_1 емітовано платіжні картки №№ НОМЕР_2 і НОМЕР_3 , які між собою пов'язані і мають однаковий референс договору.
Згідно виписки по рахунку, наданої АТ КБ "ПриватБанк" до платіжної карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , 17.03.2024 на вказану картку зараховано кошти у сумі 2,11 грн.
Відповідно до 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно зі ст.12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущено порушення зобов'язання в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом.
Отже, враховуючи ті обставини, що в порушення умов договору №134467 відповідачка ОСОБА_1 фактично отримані та використані кошти на погашення іншого кредитного договору у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за основним боргом у сумі 17257,49 грн., процентів за користування грошовими коштами за договором у розмірі 4,14 грн. знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості по платі комісії за управління та обслуговування кредиту у сумі 600 грн., суд зазначає наступне.
Законодавством, яким регулюється діяльність на ринку фінансових послуг за надання споживчого кредиту, зокрема ЗУ "Про споживче кредитування", передбачається надання платних та безоплатних супутніх послуг кредитодавця для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що сторони не погодили у кредитному договорі перелік додаткових та супутніх послуг кредитотавця, які пов'язані з управлінням та обслуговуванням кредиту, у зв'язку з чим не можливо дійти висновку про законність нарахування вказаної суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
В той же час, вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову, виконаним об'ємом та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 2000 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.
Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (справа “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України», заява № 19336/04).
Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відсоток задоволеності позовних вимог складає 96,64 %, тому до стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 2341 (2422,4 грн * 96,64 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЙС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 134467 від 17.03.2024 у розмірі 17261 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят одну) грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЙС» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 2341 та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп., а всього в сумі 4341 (чотири тисячі триста сорок одну) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "ЕЙС», місце знаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий: К.В. Чуб