Єдиний унікальний номер: 378/1178/25
Провадження № 3/378/391/25
16.10.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 15 червня 2025 року, близько 23 години 04 хвилин, на 127 км автодороги Київ-Одеса, керував автомобілем BMW 7351, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи повідомлений за адресою зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2025 року та за адресами, зазначеними в повідомленні Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, проте, судові повістки повернулися до суду з довідкою УКРПОШТИ, а якій зазначено адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 1, 40, 44, 50, 51, 52, 53, 54), іншу адресу місця проживання він не повідомив, про причини неявки не повідомив, матеріалів, що характеризують його як особу та підтверджують матеріальний стан до суду від останнього не надходило.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом на DVD-R диску, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, перенесених з нагрудної відеокамери (а. с. 30).
З урахуванням викладеного суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.9«а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адмінправопорушення підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423627 від 15 серпня 2025 року, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 за викликом не з'явився, повідомлення щодо необхідності прибуття до Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення відмовився отримати (а.с. 1, 12, 13-19, 20-21);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.06.2025 та копією висновку експертного дослідження № 227 (а.с. 5, 9, 10, 11), відповідно до яких ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, при судово-токсихологічному дослідженні крові останнього виявлено етиловий спирт в концентрації - 1,12% проміле;
- рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 15 серпня 2025 року (а.с. 29), відповідно до якого працівники поліції під час вільного патрулювання зупинили автомобіль BMW 7351, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та який на пропозицію працівників поліції пройшов огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, результат якого виявився позитивним; адміністративні матеріали складалися без ОСОБА_1 , оскільки він на вказану дату не з'явився;
- довідкою щодо наявності посвідчення водія від 15.08.2025 (а.с. 4), відповідно до якої згідно інформації наявних баз даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , яке знаходиться в статусі «виданий»;
- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом на DVD-R диску, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, перенесених з нагрудної відеокамери (а.с. 30), з якого встановлено, що працівниками поліції був зупинений автомобіль, яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 у останнього виявили ознаки сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці. Проте, ОСОБА_1 на місці за допомогою приладу Драгер пройти огляд відмовився, оскільки не довіряє даному приладу. Після чого, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що останній погодився. ОСОБА_1 працівниками поліції було доставлено до Ставищенської ЦРЛ, де останній здав кров. В подальшому, працівники поліції повідомили в телефонному режимі ОСОБА_1 про результати огляду на стан сп'яніння та про необхідність прибути до Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, проте, останній проігнорував вказане повідомлення.
Відеозапис є одним з доказів по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Окрім того, порядок доступу до відеозаписів з нагрудних камер (відео-реєстраторів) та їх використання передбачено розділом 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, в якому будь-яких застережень щодо надання до суду безперервного запису з моменту активації камери немає. Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів, відповідно до яких останній 15 червня 2025 року, близько 23 години 04 хвилин, на 127 км автодороги Київ-Одеса, керував автомобілем BMW 7351, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Т. Н. Скороход