Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2919/25
Провадження № 1-кп/376/286/2025
"17" жовтня 2025 р. м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області у складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника (адвоката) - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області кримінальне провадження №12025111260000238 від 24.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чубинці Сквирського району Київської області, громадянина України, з базовою середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває вказане провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ухвали Сквирського районного суду Київської області від 25.07.2025, відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 25.10.2025 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено.
Згідно вимог ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, враховуючи, що дії ОСОБА_4 носять характер особливо тяжкого злочину, дає підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі буде:
- переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 відоме місце проживання та соціальні зв'язки потерпілого і свідків у кримінальному провадженні, на даний час вказані особи під час судового слідства не допитані.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, схильний до зловживання алкогольними напоями, та вчинив інкримінований йому злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Зважаючи на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд, заслухавши прокурора на підтримання клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, позицію обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, потерпілу, які покладаються у вирішенні цього клопотання на думку суду, дослідивши матеріали цього клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не в повній мірі долучалися до матеріалів кримінального провадження так і не вправі оцінювати покази свідків, які не допитані в судовому засіданні без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити.
Разом з тим, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України суд,
ухвалив:
Клопотання прокуророра про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_4 продовжити строк тримання під вартою на 60 діб - з 17 жовтня 2025 року до 15 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1