Справа № 372/614/25
Провадження № 2-841/25
15 вересня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Таценко М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 114 094,36 грн., з яких: 64 094,36 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у загальному розмірі 12 422,40 грн. (судовий збір - 2 422,40 грн.; витрати на оплату правничої допомоги - 10 000,00 грн.).
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 16.06.2024 року за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 109-А сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) з вини відповідача, який, керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п.п. 2.3 (б), 10.2 Правил дорожнього руху України не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, при виїзді з прилеглої території не надав перевагу у русі мотоциклу марки HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача.
Внаслідок ДТП пошкоджено транспортний засіб позивача - мотоцикл марки HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Вина відповідача встановлена постановою Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2024 року у справі № 372/3496/24, яка набрала законної сили, та якою відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
26.12.2024 року ФОП ОСОБА_3 перевіз транспортний засіб позивача за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 14, що підтверджується актом № 61 здачі-прийняття робіт, договором-заявкою № 26122024, рахунком-фактурою та квитанціями на оплату; позивач сплатив 3 000,00 грн. та 30,00 грн. комісії, що становить 3 030,00 грн.
Згідно з калькуляцією орієнтовної вартості ремонтно-відновлювальних робіт та запасних частин складає 71 985,84 грн. з ПДВ, що підтверджується копією розрахунку та акту виконаних робіт. На виконання акту виконаних робіт позивачем було сплачено 718,08 грн.
Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 07/01-25, вартість матеріального збитку, завданого позивачу як власнику мотоциклу HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 55 846,28 грн.
За виконання висновку позивачем сплачено експертній установі 4 500,00 грн.
Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідача позивачу була завдана матеріальна шкода в розмірі 64 094,36 грн. (3 030,00 грн. - вартість транспортування транспортного засобу; 718,08 грн. - оплата калькуляції визначення вартості ремонтних робіт; 4 500,00 грн. - оплата висновку експерта; 55 846,28 грн. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу).
Крім того, протиправні дії відповідача змусили позивача змінити свій ритм життя, чекати розгляду адміністративних матеріалів щодо відповідача, пошук осіб для транспортування засобу, залучення фахівцем для визначення вартості збитків, тим самим завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює в 50 000,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11.03.2025 року прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та призначено у справі підготовче судове засідання на 07.04.2025 року.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06.08.2025 року.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позов не подав.
Згідно з ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що згідно з постановою Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2024 року у справі № 372/3496/24, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 14.10.2024 року, 16.06.2024 року за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 109-А водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, при виїзді з прилеглої території не надав перевагу у русі мотоциклу «HONDA», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого трапилась ДТП. У результаті ДТП завдано матеріальні збитки. Своїми діями, що виразились у порушенні вимог п.п. 2.3 (б), 10.2 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Зазначеною постановою Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Відповідно до копії договору-заявки № 26122024 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 26.12.2024 року ФОП ОСОБА_3 зобов'язався за плату та за замовленням замовника - ОСОБА_1 виконати перевезення вантажу (мотоцикл HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 ) автомобільним вантажним транспортом на території України, а замовник зобов'язався сплатити перевізнику за перевезення обумовлену плату; тариф на перевезення: 3 000,00 грн.
Згідно з копією акту 61 здачі прийняття робіт (надання послуг) згідно з договором-заявкою 26122024 від 26.12.2024 року, передбачені вказаним договором послуги були своєчасно й належним чином надані перевізником 26.12.2024 року у повному обсязі по маршруту: Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Київська, 168 - АДРЕСА_1 на загальну суму 3 000,00 грн. без ПДВ, найменування вантажу - мотоцикл HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до копії рахунку-фактури № 61 від 26.12.2024 року ціна транспортних послуг згідно з договором-заявкою 26122024 від 26.12.2024 року становить 3 000,00 грн.
Згідно з копією калькуляції орієнтовної вартості ремонтно-відновлювальних робіт та запасних частин ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест» вказана вартість щодо мотоциклу HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 71 985,84 грн. з ПДВ.
Згідно з копією акту виконаних робіт та гарантійного талону № МС766-12 від 07.01.2025 року до наряду-замовлення від 26.12.2024 року на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу, № кузова: НОМЕР_3 , замовник - ОСОБА_1 , вартість цих послуг становить 718,08 грн.
Відповідно до копії звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 07/01-25 від 09.01.2025 року, виконаного оцінювачем ОСОБА_4 ТОВ «Клевер Експерт», за висновками оцінювача вартість матеріального збитку, завданого власнику мотоциклу HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 55 846,28 грн.
За виконання звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 07/01-25 від 09.01.2025 року ОСОБА_1 сплачено експертній установі 4 500,00 грн.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З огляду на зазначені положення ЦК України, факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди).
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена постановою Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2024 року у справі № 372/3496/24, що відповідно до ст. 82 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.
Також, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок винних дій відповідача позивачу була завдана майнова шкода в розмірі 64 094,36 грн. (3 000,00 грн. - вартість транспортування транспортного засобу позивача; 718,08 грн. - оплата калькуляції визначення вартості ремонтних робіт; 4 500,00 грн. - оплата висновку експерта; 55 846,28 грн. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 64 094,36 грн. на відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню.
Крім зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 50 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що протиправні дії відповідача змусили позивача змінити свій ритм життя, чекати розгляду адміністративних матеріалів щодо відповідача, пошук осіб для транспортування засобу, залучення фахівцем для визначення вартості збитків.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 визначено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У абз. 2 п. 5 цієї постанови судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У разі заявлення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відшкодування шкоди, зокрема й моральної, що зумовлює порушення прав людини, є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., позивач не надав суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення йому моральної шкоди в цьому розмірі, на підставі яких позивач оцінив свої моральні страждання. Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та посилання на моральні страждання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 50 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 64 094,36 грн., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 680,41 грн. судового збору.
Крім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на оплату професійної правничої допомоги, які плануються у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, акту виконаних робіт, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За перевіркою матеріалів справи суд не вбачає доведених та документально підтверджених витрат позивача на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3-5, 7-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ; АДРЕСА_3 ) 64094 (шістдесят чотири тисячі дев'яносто чотири) грн. 36 коп. завданих збитків, та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 41 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя : Т.Г. Сташків