"17" жовтня 2025 р. Справа № 363/3373/25
17 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Баличевої М.Б.,
за участі секретаря Гриб І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
18.06.2025 року представник ТОВ «Санфорд Капітал» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 276,26 грн., що складається з:-заборгованості за основним боргом - 8 960,79 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 16 087,67 грн, інфляційних витрат - 4 759,49 грн.; 3% річних - 1 468,31 грн., а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн., витрат на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку та витрат оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 200,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2019 року ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №R01.00606.005009698, який був підписаний Позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16.09.2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти. Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 12 351,29,00 грн., а Позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору. Відповідно до умов договору (п.1.2.) кредит надається шляхом переказу коштів з позичкового рахунку Позичальника на рахунок Банку з метою погашення кредитної заборгованості на іншим раніше отриманим Позичальником кредитом в цьому ж Банку. У п.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 12 місяців з дня підписання Договору, тобто до 11.03.2020 року включно. За користування кредитом Позичальник сплачує Банку проценти від неповернутої/залишкової суми кредиту, в розмірі, визначеному п.1.3. Кредитного договору.Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 12 351,29 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника. У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 5710 гривень. Останній платіж проведено 08.08.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 11.03.2020 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії. У зв'язку із зазначеним, станом на 11.03.2020 року сформувалася заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: заборгованість за основним боргом в сумі 8 960,79 гривень;- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 16 087,67 гривень, що разом становить 25 048,46 гривень. Станом на 16.11.2023 року розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився. 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу №16/11-23. Користуючись своїм правом ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» 29.12.2023 року уклало з ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» договір факторингу №29/12-23, у відповідності до умов якого позивач отримав право вимоги до відповідача. На підставі викладеного, представник позивача змушений звернутися до суду із вказаною позовною заявою.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.
Представник позивача, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, поважності причин неявки не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, крім того повідомлялась через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі, а тому суд, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів
17.10.2025 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що 11.03.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №R01.00606.005009698, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 12 351,29 гривень, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору Позичальник укладенням цього договору дає доручення Банку, а Банк за дорученням Позичальника, надає кредит у день підписання даного договору шляхом переказу коштів у сумі 12 351,29 грн. з позичкового рахунку позичальника на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ідея Банк», призначення платежу - «Погашення кредитної заборгованості договір №С2019074924 від 22.07.2017 р.». Банк надає кредит строком на 12 місяців.
Відповідно до п. 1.3 Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 56,23% річних від залишкової суми кредиту.
Даний договір був підписаний позичальником власноручно, від імені банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16 вересня 2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 12 щомісячних внесках включно до 11 дня / числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів.
Згідно до п.2.5 кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту. Нарахування процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення кредиту, а також у інших випадках передбачених цим договором.
В п. 6 Договору наведено графік щомісячних платежів за кредитним договором.
Також, 11.03.2019 року ОСОБА_2 підписано паспорт споживчого кредиту, яким передбачено основні умови кредитування.
Встановлено, що ПАТ «Ідея Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та перерахував на банківський поточний рахунок ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 12 351,29 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Позичальника.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також, ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Отже, встановлено, що вказаний кредитний договір №R01.00606.005009698 11.03.2019 року, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 11.03.2019 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» укладено договір факторингу № 16/11-23, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.2. договору права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладання цього договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 2795777,00 грн, шляхом перерахування 100% вказаної суми на рахунки клієнта протягом 3 робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку та підписанням сторонами акту приймання передачі реєстру боржників в електронному вигляді друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».
Відповідно п. 5.1 договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора саме в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. цього договору.
З друкованого реєстру боржників від 16.11.2023 року відповідно до договору факторингу № 16/11-23 від 16.11.2023 року, вбачається, що до переліку входить кредитний договір №R01.00606.005009698 від 11.03.2019 року, позичальником за яким є ОСОБА_2
29.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 договору фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 2933 447,18 грн., шляхом перерахування 30 000,00 грн. на рахунки клієнта в строк до 31.12.2023 року та сплачує залишок суми фінансування у розмірі 2903 447,18 грн. в строк до 01.03.2024 року.
Відповідно до п. 5.1. договору права вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами цього договору.
З витягу з друкованого реєстру боржників від 29.12.2023 року, відповідно до договору факторингу № 29/12-23 від 29.12.2023 року, вбачається, що до переліку входить кредитний договір №R01.00606.005009698 від 11.03.2019 року, позичальником за яким є ОСОБА_2 .
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання за кредитним договором, а лише надає боржникові право вимагати від нового кредитора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Таким чином, у разі сплати ОСОБА_2 коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та зараховані для погашення кредитної заборгованості.
Згідно із ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що відповідач всупереч умовам кредитного договору, не виконала своїх зобов'язань щодо повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені кредитним договором №R01.00606.005009698 від 11.03.2019 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого заборгованість відповідача за кредитним договором №R01.00606.005009698 від 11.03.2019 року становить 25 048,46 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 8 960,79 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 16 087,67 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору була ознайомлена, підписала договір №R01.00606.005009698 від 11.03.2019 року, однак умови договору порушила.
Щодо позовної вимоги про нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, необхідно зазначити наступне.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
При вирішенні питання про стягнення 3% річних нарахованих, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц, яким роз'яснено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тому, лише після спливу визначеного договором строку кредитування позивач має право забезпечити свої права і інтереси на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу за період з 12.03.2020 року по 23.02.2022 року, у розмірі 1 468,31 грн.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму збитків з урахуванням індексу інфляції за період з 12.03.2020 року по 23.02.2022 року у розмірі 4 759,49 грн.
Надані позивачем розрахунки є обґрунтованими, арифметично правильним, сумнівів у суду не викликають, а тому з відповідача слід стягнути 3% річних за період з 12.03.2020 року по 23.02.2022 року у розмірі 1 468,31 грн. та інфляційні витрати за вказаний період у розмірі 4 759,49 грн.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданих позивачем в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 року, укладений між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та АО «Альянс ДЛС», копію акту приймання передачі послуг з надання правничої допомоги № 5 від 05.05.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих юридичних послуг становить 7 200,00 грн. та включає в себе проведення юридичного та фінансового аналізу одного боржника (1200,00 грн.) та складання, підписання і подання до суду позовної заяви (6000,00 грн).
При визначені суми витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, враховуючи фактичний обсяг наданих Адвокатським об'єднанням «Правовий діалог» юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 7200,00 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000,00 грн.
Також, позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (а.с.103)
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат в загальному розмірі 5 422,40 грн., що складаються з: 2 422,40 грн. - витрати по сплаті судового збору, 3 000,00 грн. - витрати на правову допомогу.
Водночас, вимога позивача про стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку, задоволенню не підлягає, оскільки вказані витрати не охоплюються положеннями ст. 133 ЦПК України, а поштове відправлення примірника позовної заяви відповідачу передує відкриттю провадження у справі та є процесуальним обов'язком позивача.
Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 276 (тридцять одна тисяча двісті сімдесят шість) гривень 26 копійок, що складається з: заборгованості за основним боргом - 8 960,79 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 16 087,67 грн., інфляційних витрат - 4 759,49 грн.; 3% річних - 1 468,31 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» понесені позивачем судові витрати в загальному розмірі 5 422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, що складаються з: 2 422,40 грн. - витрати по сплаті судового збору, 3 000,00 грн. - витрати на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68,69).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Баличева М.Б.