Справа № 291/999/25
Провадження №2/291/557/25
іменем України
13 жовтня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
судді Митюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кащук Л.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Ружин Житомирської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2
до Ружинської селищної ради
про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати за ним, в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36.6 кв.м з господарськими будівлями та спорудами : веранда, прибудова, сарай.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві померла його тітка ОСОБА_3 , яка заповіла йому житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та присадибною земельною ділянкою.
ОСОБА_3 на час смерті була власником вказаного житлового будинку, загальною площею 36.6 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами (веранда, прибудова, сарай), який був побудований в 1954 році.
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0.31 га, яка була передана у приватну власність попередньому власнику будинку - матері спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , однак не приватизована нею.
Після смерті ОСОБА_3 державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Ястремською Ж.В. відкрито спадкову справу, згідно якої спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 на вищевказаний житловий будинок є він
Інших спадкоємців ОСОБА_3 , які б прийняли її спадщину, немає.
Він бажає оформити право на спадщину ОСОБА_3 , до якої входить право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який ОСОБА_5 заповіла йому.
Однак, нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок йому відмовила із-за відсутності правовстановлюючих документів на нього.
Правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок за свого життя ОСОБА_3 не оформила, тобто не провела реєстрацію свого права власності на вказаний житловий будинок ні в органах БТІ, ні в Державному реєстрі прав речових прав на нерухоме майно чи Реєстрі прав власності на нерухоме майно, і після її смерті він отримати правовстановлюючі документи на її ім'я не може, оскільки вказане може бути проведено лише власником.
Таким чином його права щодо набуття спадщини ОСОБА_3 порушені і захистити він може лише в судовому порядку.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, до заяви додано довідку № 20/2726 від 26.08.2025 р. відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.
Представник відповідача Ружинської селищної ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо позовних вимоги покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві що стверджується:
паспортом громадянки України серії НОМЕР_1 виданого 17.04.1966 р. на ім'я ОСОБА_1 (а.с.8);
свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.07.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві., згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (а.с.12);
дублікатом заповіту від 08.07.2011 року виданого старостою Топорівського старостинського округу №11 Ружинської селищної ради ОСОБА_6 , згідно якого ОСОБА_3 заповіла житловий будинок, в АДРЕСА_2 , присадибну земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповіт посвідчено секретарем Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та зареєстровано в реєстрі за № 88 (а.с.13);
заповітом від 30.07.1999 року нотаріально посвідченого виконавчим комітетом Топорівської сільської ради депутатів Ружинського району Житомирської області та зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під № 11, згідно якого ОСОБА_4 заповіла своїй дочці ОСОБА_3 все своє майно (а.с.25).
Згідно виписки з погосподарської книги, виданої Ружинською селищною радою Бердичівського району Житомирської області вбачається, що відповідно запису в погосподарській книзі № 3 на 2024-2028 роки, об'єкт № 0179-1, внесено запис про домогосподарство, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником домогосподарства зазначено ОСОБА_3 , яка фактично була власником будинку, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Розділ І: відомості про членів домогосподарства: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 - племінник; Розділ II: розташовано житловий будинок 1954 року побудови , газифікований; Розділ III: земельна ділянка в особистому користуванні - 0,31 га в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,25 га(ОЖБ), для ведення особистого селянського господарства -0,06 (а.с.22).
Відповідно до архівного витягу з рішення Топорівської сільської ради народних депутатів від 02.12.1994 р. ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірах : площа ЗД 0, 40; ОЖБ 0, 25; ОСГ 0,15 ( а.с. 23)
Згідно довідки ВК Ружинської селищної ради Житомирської області № 131 від 18.08.2025 року вбачається, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису в по господарській книзі № 3 належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , розташований на земельній ділянці, яка була передана у власність попередньому власнику будинку ОСОБА_4 - матері ОСОБА_3 ( а. с. 24).
Згідно технічного паспорту виготовленого 31.01.2017 року КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради вбачається, що замовником був ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який має загальну площу 36,6 кв. м, побудований в 1954 році, господарські будівлі біля нього були побудовані в 1991 р., згідно даних паперових носіїв по праву приватної власності в БТІ не зареєстровано (а.с.14-17).
Відповідно до довідки виданої Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 160 від 07.02.2017 року виданої ОСОБА_1 вбачається, що станом на 31.12.2012 року згідно наявних даних паперових носіїв житлового будинку АДРЕСА_3 по праву приватної власності в БТІ не зареєстрований (а.с.18).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 18.08.2025 року вбачається, що за пошуком в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні (а.с.20).
Згідно спадкової справи № 101/2017, заведеної 31.10.2016 року державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої за заповітом а саме житлового будинку, в АДРЕСА_2 , присадибної земельної ділянки та у встановлений законодавством строк прийняв вказану спадщину. Спадкоємцем майна є також ОСОБА_7 , який відмовився від належної частини спадкового майна (а.с. 48-61).
Згідно постанови держаного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Ястремської Ж.В. від 19.08.2017 року, було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 у зв'язку з не поданням документу, що підтверджує право власності за спадкодавцем ОСОБА_3 на вищезазначений житловий будинок (а.с.21).
Відповідно до розпорядження «Про деколонізацію топонімії» з додатком № 1 існуючу назву АДРЕСА_4 перейменовано на Захисників України, без зміни нумерації будівель (а.с. 39-41).
Згідно ст.13 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, об'єктами права приватної власності є, зокрема, жилі будинки.
Виникнення права власності на будинки до набрання чинності Цивільним кодексом України (2004 рік) та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не залежало від державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Тому належність правовстановлюючих документів на будинок встановлюється відповідно до закону, який був чинним на час набуття права власності.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність).
Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35/18/1).
У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).
У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22 січня 1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель", і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).
Відповідно до пункту 3 .2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127 не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.
Положення діючого на час виникнення правовідносин законодавства, а саме: Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних жилих будівель" від 26.08.1948р., прийнятою на виконання вказаного Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", Закону УРСР Про сільську Раду депутатів трудящих від 02.07.1968р., визначали, зокрема, що підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Статті 120-127 ЦК УРСР(1963 р.) регулювали право власності колгоспного двору та реєстрацію вказаного права за членами двору в погосподарських книгах сільських рад.
В по господарських книгах по с. Топори Житомирської області зазначено, що ОСОБА_3 була власником житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В розділ І стосовно відомостей про членів домогосподарства вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як племінника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті і лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.ст.1, 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, і до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, відноситься також і видача свідоцтва про право на спадщину.
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2022р. №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.
Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса (п. З глави 7 розділу І).
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують траво власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.4.16 глави 10 розділу II).
Таким чином, в зв'язку зі смертю власника майна - ОСОБА_3 . отримати правовстановлюючі документи, які б посвідчували її право на майно - житловий будинок в с. Топори Бердичівського району Житомирської області позивачу неможливо.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що позивач має право на спадкування за заповітом житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36.6 кв.м з господарськими будівлями та спорудами : веранда, прибудова, сарай, після смерті ОСОБА_3 , а тому позовні вимоги задовольняє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12 - 13, 76- 81, 141, 247, 263-265, 268 ,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Ружинської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с.Топори Ружинського району Житомирської області, РНКОПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36.6 кв.м з господарськими будівлями та спорудами : веранда, прибудова, сарай.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_5 ;
відповідач - Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Бердичівський район, с-ще Ружин, вул. Соборна,44, код ЄРДПОУ 04344707.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк