279/4511/25 1-кс/279/1371/25 УХВАЛА
17 жовтня 2025 року м. Коростень
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за клопотанням ОСОБА_3 у кримінальному провадженню № 12025060490000547 від 26.07.2025 року за ч.1 ст.286 КК України про скасування арешту майна,
ОСОБА_3 як власник мопеда марки «Viper» без р.н. звернувся до слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням про скасування арешту на майно.
На обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що 25.07.2025 року близько 17 години 10 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки “Volkswagen Tiguan» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Малишева в с.Ушомир Коростенського району Житомирської області зі сторони с.Красногірка в напрямку вул.Київська, на перехресті доріг, що розташоване поблизу будинку 23 вул. Малишева, допустила зіткнення з мопедом марки «Viper» без р.н. , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину вул. Малишева з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. В результаті події мопедист ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.
25.07.2025 року за вказаним фактом відомості були внесені до ЄРДР №12025060490000547 від 26.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області № І-кс/279/1009/25 від 29.07.2025 року винесено ухвалу про накладення арешту на майно, а саме- мопед марки «Viper» без реєстраційного номеру, який належить заявнику на праві приватної власності.
Оскільки на сьогодні потреба у подальшому перебуванні мопеда марки «Viper» без р.н. під арештом відпала, так як експертом вже проведено огляд вказаного транспортного засобу та зафіксовано інформацію, яка цікавила слідство, просив скасувати арешт на мопед.
Учасники провадження про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином шляхом направлення повісток, у судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не надали.
Прокурор ОСОБА_6 17.10.2025 надіслав на електронну адресу суду заяву, в якій зазначив, що всі необхідні слідчі дії щодо належного ОСОБА_3 мопеду проведені, необхідність у подальшому утриманні вказаного майна не вбачається, вважає, що клопотання може бути задоволено.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши мотиви поданого клопотання, долучені на його підтвердження докази, дійшов такого висновку.
Відповідно до ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.07.2025 року у рамках кримінального провадження № 12025060490000547 від 26.07.2025 року накладено арешт у формі позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, на транспортні засоби вилучені під час проведення огляду місця ДТП від 25 липня 2025 року в період часу з 19 год. 10 хв. до 21 год. 15 хв., за адресою: вулиця Малишева, 23 с.Ушомир, Коростенського району, Житомирської області, а саме: автомобіль “Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за адресою: м.Коростень, вул. С.Кемського, 3; мопед марки «Viper» без реєстраційного номеру, який поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за адресою: м.Коростень, вул. С.Кемського, 3.
Метою накладення арешту на мопед згідно з ухвалою слідчого судді від 29.07.2025 вказано необхідність збереження речових доказів та проведення експертних досліджень для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розслідування кримінального провадження; підставою - наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді від 19.08.2025 року за клопотанням власника автомобіля ОСОБА_7 скасований арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 липня 2025 року у справі №279/4511/25, а саме на автомобіль марки “Volkswagen Tiguan» реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 повідомив, що всі необхідні слідчі дії з ТЗ проведені, необхідність у тимчасовому вилученні транспортних засобів відпала.
При вирішенні питання щодо пропорційності заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує положення ч.3 ст.132 КПК України, відповідно якої застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинно бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та спів розмірним завданням кримінального провадження.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є такі обставини:
- чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі. Тобто втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
З огляду на викладене, на підставі наведених аргументів власника майна, відсутності заперечень з боку прокурора та слідчого щодо задоволення клопотання та необхідності продовження вжитих заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що подальше втручання у здійснення права власності особи своїм майном вже не відповідає завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим слід дійти висновку, що у подальшому застосуванні такого обмеження права власника на мирне володіння майном як накладення арешту на мопед марки «Viper» без реєстраційного номеру відпала потреба.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
У силу ч.3 ст.169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Керуючись ст. ст. 169,173, 174, 175,309,532 КПК України,
Клопотання ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 липня 2025 року у справі №279/4511/25, а саме на мопед марки «Viper» без реєстраційного номеру.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9