Справа № 274/1493/25 Провадження № 2/0274/989/25
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
16.10.25 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", представником якого є Ткаченко Ю.О.,
доОСОБА_1
простягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (далі - Товариство) звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , у розмірі 16 646,50 грн., посилаючись на те, що воно набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором, грошові зобов'язання за яким ОСОБА_1 належним чином не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість.
ОСОБА_1 росить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Товариством не надано доказів виконання первинним кредитором обов'язку з видачі кредитних коштів, частина відсотків нарахована поза межами строку кредитування, сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для Товариства безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, як зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання.
Судом з'ясовано, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір позики № 75915982 від 04.08.2021 р. (з додатком), за умовами якого Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику грошові кошти (надати Позику) у розмірі 2 050,00 грн. на строк 30 днів (Строк Позики) (дата повернення Позики - 03.09.2021 р.) шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми Позики, базова процента ставка становить 1,99% за день, знижена процента ставка - 0,80% за день, процента ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) - 2,70% за день (а. с. 19, зворотній бік а. с. 19).
У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено додаткову угоду від 09.08.2021 р. до договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р., за умовами якої на підставі звернення Позичальника Позикодавець збільшує суму наданої Позичальнику Позики 2 050,00 грн. на 2 950,00 грн., таким чином загальний розмір наданої Позики становить 5 000,00 грн. (а. с. 20).
На виконання умов вказаних договору та додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів", користуючись послугами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінексперс", перерахувало 04.08.2021 р. грошові кошти у розмірі 2 050,00 грн., а 09.08.2021 р. - грошові кошти у розмірі 2 950,00 грн., на картку (рахунок) НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується листами від 23.12.2024 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінексперс" та платіжними інструкціями (зворотній бік а. с. 34, а. с. 35, зворотній бік а. с. 35, а.с. 36).
Картка (рахунок) НОМЕР_1 вказана у договорі позики № 75915982 від 04.08.2021 р. як один з реквізитів ОСОБА_1 , повний номер цієї картки (рахунку) - НОМЕР_2 , її емітовано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на неї було зараховано грошові кошти у розмірі 2 050,00 грн., а 09.08.2021 р. - у розмірі 2 950,00 грн., що підтверджується листом від 02.07.2025 р. Акціонерного товариства "ПриватБанк" та виписками від 02.07.2025 р. по картці (рахунку) НОМЕР_2 (а. с. 92, зворотній бік а. с. 91, а. с. 91).
Таким чином посилання ОСОБА_1 на те, що Товариством не надано доказів виконання первинним кредитором обов'язку з видачі кредитних коштів є безпідставним, з наведеного у попередніх двох абзацах випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" виконало свої зобов'язання за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р. та за додатковою угодою від 09.08.2021 р. до зазначеного договору з передання грошових коштів (надання позики) ОСОБА_1 у розмірі 2 050,00 грн. та 2 950,00 грн., тобто у загальному розмірі 5 000,00 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (Фактор) укладено договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 р. (з додатками), за умовами якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованості (Додаток № 1 до цього Договору). Перехід від Клієнта до Фактора прав вимог відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників (зворотній бік а. с. 37 - 46).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" підписано акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру Заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу № 2610 від 26.10.2021 р., з частини Реєстру прав вимог № 4 від 21.12.2021 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р. (зворотній бік а. с. 44, 45 - 46).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (Клієнт) та Товариством (Фактор) укладено договір факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 р. (з додатками), за умовами якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованості (Додаток № 1 до цього Договору). Перехід від Клієнта до Фактора прав вимог відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників (зворотній бік а. с. 47 - 57).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (Клієнт) та Товариством підписано акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру Заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 р., з частини Реєстру боржників від 31.03.2023 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" відступило Товариству право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р. (а. с. 55, 56 - 57).
Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" перейшло право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "1 безпечне агентство необхідних кредитів" до ОСОБА_1 за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р., яке у подальшому перейшло до Товариства.
З розрахунку заборгованості, складеному Товариством, випливає, що ОСОБА_1 за період з 04.08.2021 р. по 24.02.2025 р. жодних платежів на виконання умов договору позики № 75915982 від 04.08.2021 р. не здійснив, розмір його заборгованості становить 16 646,50 грн., яка складається з позики - 5 000,00 грн., та процентів - 11 646,50 грн. (а. с. 7 - 9).
ОСОБА_1 проти цього розрахунку в частині розміру заборгованості з позики та з процентів у межах строку позики не заперечив та доказів на спростування правильності цієї частини розрахунку, зокрема, доказів сплати ним грошових коштів на виконання умов договору позики № 75915982 від 04.08.2021 р., не подав.
Разом з тим, з вказаного розрахунку випливає, що проценти нараховані і після закінчення строку позики, а саме - після 03.09.2021 р., розмір цієї частини процентів становить 8 955,00 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 зроблено висновок про те, що, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.
Тобто нарахування процентів за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р. після закінчення строку надання позики (30 днів), а саме - після 03.09.2021 р., є безпідставним.
Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р. становить 7 691,50 грн. та складається з позики - 5 000,00 грн., та процентів за користування позикою - 2 691,50 грн.
Доказів, які б спростовували наведені обставини, ОСОБА_1 не подав.
Посилання ОСОБА_1 у якості заперечень проти позову на те, що сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для Товариства безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, як зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання, є незрозумілими.
Так, в обґрунтування позову Товариство не посилається на договір про відступлення права вимоги, а посилається на договір факторингу (№ 2112 від 21.12.2021 р.).
За умовами наведеного договору, як зазначено вище, у Товариства не створюється безумовний обов'язок сплатити будь-який борг, тому незрозуміло який такий обов'язок має на увазі ОСОБА_1 .
У даній справі жодні договори не оспорються, тому незрозуміло, на який саме оспрюваний договір посилається ОСОБА_1 .
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, Суд, приходить до висновку, що позов Товариства підлягає частковому задоволенню, а саме - на його користь з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р. у розмірі 7 691,50 грн., яка складається з позики - 5 000 грн., та процентів за користування позикою - 2 691,50 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Товариство сплатило судовий з збір у розмірі 2 422,50 грн., а розмір його витрат на професійну правничу допомогу становить 3 500,00 грн. (а. с. 5, 6, зворотній бік а. с. 57 - 64), тобто на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 на користь Товариства у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 2 724,35 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
ОСОБА_1 просить зменшити розмір витрат Товариства на правничу допомогу до 1 000,00 грн., посилаючись на статтю 137 Цивільного процесуального кодексу України та постанови Великої Палати Верховного Суду.
Між тим, ОСОБА_1 не наводить будь-якого обґрунтування, з яких саме підстав Суд має зменшити розмір витрат Товариства на правничу допомогу до 1 000,00 грн., а тому Суд не вбачає підстав для такого зменшення.
Розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу становить 4 000,00 грн., та включає в себе таку послугу як представництво інтересів у суді першої інстанції вартістю 1 000,00 грн. (а. с. 110 - 113).
Однак представник ОСОБА_1 не брав участі у судовому засіданні, його представництво звелося до складення та подання типових заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи без участі, а тому Суд вважає, що вартість такого представництва - 1 000,00 грн., є явно завищеною та підлягає зменшенню до 200,00 грн.
За таких обставин Суд визначає, що розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу становить 3 200,00 грн., тобто на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з Товариства на корить ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1 472,00 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Таким чином різниця по судових витратах становить 1 252,35 грн. (2 724,35 грн. - 1 472,00 грн.) на користь Товариства, ці грошові кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Садова 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість з а договором позики № 75915982 від 04.08.2021 р. у розмірі 7 691,50 грн., яка складається з позики - 5 000,00 грн., та процентів за користування позикою - 2 691,50 грн.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 1 252,35 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут