Справа № 167/1016/24
Номер провадження 1-кп/167/30/25
16 жовтня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рожищенського районного суду Волинської області клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про направлення обвинувального акта для визначення підсудності в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030590000800 щодо ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України)
08 жовтня 2024 року до Рожищенського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030590000800, щодо ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року вказаний обвинувальний акт переданий на розгляд судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2024 року призначено підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта в даному кримінальному провадженні.
Щодо проведення підготовчого судового засідання у відсутності потерпілих суд зазначає таке.
В судове засідання не з'явились потерпілі: ОСОБА_6 (26 лютого 2025 року подала заяву про розгляд справи у її відсутності), ОСОБА_7 (04 лютого 2025 року подала заяву про розгляд справи у її відсутності), ОСОБА_8 (29 травня 2025 року подала заяву про проведення підготовчого судового засідання у її відсутності) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Обвинувачена ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували щодо проведення підготовчого судового засідання у відсутності потерпілих та зауважували, що ОСОБА_11 жодного разу не був повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.
Прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе проводити судове засідання у відсутності потерпілих.
Заслухавши учасників судового провадження, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подали заяви про проведення судового засідання у їхній відсутності, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - обізнані з наявністю судового провадження та будь-яких заяв не подавали, щодо повідомлення ОСОБА_11 судом вживались усі можливі засоби встановлення його місця перебування і повідомлення про судове провадження та з урахуванням інформації про його самовільне залишення частини А «номер», суд ухвалою занесеною до журналу судового засідання постановив проводити судове засідання у відсутності потерпілих.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання в якому просить обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні направити до Волинського апеляційного суду для визначення підсудності за Луцьким міськрайонним судом Волинської області. В обґрунтування зазначеного клопотання вказав, що кримінальне провадження не підсудне Рожищенському районному суду Волинської області, оскільки з обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 інкрімінується вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України із зазначенням місця вчинення останніх - м. Луцьк, проспект Волі, 41, що не відноситься до територіальної юрисдикції Рожищенського районного суду Волинської області. Зауважив, що кримінальні правопорушення є формальними і закінченими з моменту будь-яких дій щодо розповсюдження і не пов'язані, в цьому випадку, з моментом отримання такої інформації іншою особою.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 клопотання захисника щодо направлення кримінального провадження до Волинського апеляційного суду для визначення підсудності за Луцьким міськрайонним судом підтримала та просила задовольнити.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив та зазначив, що обвинуваченою ОСОБА_4 відбулось розповсюдження інформації з обмеженим доступом до ОСОБА_12 , який отримав цю інформацію за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 . Вказав, що місцем вчинення кримінальних правопорушень є саме с.Топільне, вул. Миру, 21 раніше Рожищенського району, а тому дане кримінальне провадження підсудне Рожищенському районному суду Волинської області.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд доходить такого висновку.
Одним із завдань, які має вирішити суд у підготовчому судовому засіданні, є визначення підсудності йому даного кримінального провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності.
За правилами ч. 1 ст. 32 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Місце вчинення кримінального правопорушення це певна територія, на якій вчинюється передбачене КК України суспільно небезпечне діяння.
Судом встановлено, що в обвинувальному акті зазначено, зокрема, що ОСОБА_4 21 листопада 2023 року перебуваючи за місцем своєї роботи: м. Луцьк, проспект Волі, буд. 41, працюючи старшим фахівцем сектору бізнесу фізичних осіб відділення ПУМБ в м. Луцьк (АТ «ПУМБ»), за допомогою персонального комп'ютера, який було надано у користування зазначеним банком, якій надано банком доступ до банківської системи, маючи доступ до бази рахунків клієнтів, авторизувавшись в автоматизованій банківській системі з використанням власного - користувача « ОСОБА_13 », з якої несанкціоновано здобула інформацію та в подальшому за допомогою свого мобільного телефону «Samsung» у додатку «Viber», будучи зареєстрована за мобільним номером « НОМЕР_1 », надсилала інформацію ОСОБА_12 про персональні данні клієнтів, який отримав інформацію за місцем проживання у АДРЕСА_1 , та таким чином здійснила несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства та яка відповідно до вимог ст. 31 Конституції України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію» містила інформацію з обмеженим доступом, а саме особисту інформацію про фізичних осіб, створену та захищену відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши зазначений в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, суд вбачає, що місцем розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах тобто вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України значиться м. Луцьк, проспект Волі, буд. 41.
Згідно формулювання обвинувачення, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 361-2 КК України, тобто у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства та за ч. 2 ст. 361-2 КК України - у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненому повторно.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
Суд враховує, що згідно з п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для скасування судового рішення у справі в будь-якому разі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду. В сукупності ці правила забезпечують розгляд справи судом, встановленим законом.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 64 рішення у справі «Йоргіч проти Німеччини» від 12 липня 2007 року ЄСПЛ вказав, що справу перш за все слід розглянути за статтею 6 § 1 Конвенції щодо того, чи був заявник засуджений «судом, встановленим законом». Суд зазначає, що цей вислів віддзеркалює принцип верховенства права, котрий є невідємною частиною системи захисту, запровадженої Конвенцією і її Протоколами. «Закон», у розумінні статті 6 § 1 Конвенції, включає, зокрема, законодавство щодо встановлення і компетенції судових органів. Отже, якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» у розумінні статті 6 § 1.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Визначення місця вчинення злочину не може вважатися формальним, оскільки прямо впливає на визначення суду, який уповноважений законодавчо розглядати те чи інше кримінальне провадження.
Отже, з огляду на викладене та, враховуючи, що місце вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 вказано місце її роботи: м. Луцьк, проспект Волі, буд. 41, і згідно формулювання обвинувачення останній інкримінується саме розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства відтак, на думку суду, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , не підсудне Рожищенському районному суду Волинської області та відноситься до територіальної підсудності Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Частиною 1 ст. 314 КПК України не передбачено вирішення судом питання про підсудність безпосередньо при прийнятті обвинувального акта, тому вказаний обвинувальний акт був призначений у підготовче судове засідання.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Таким чином, ураховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушення територіальної підсудності кримінального провадження, суд, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає, що існують підстави для внесення подання про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024030590000800 від 26 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України до Волинського апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності.
Керуючись ст. 32, 34, 314 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
Обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030590000800, щодо ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України направити до Волинського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1