Справа № 163/1610/25
Провадження № 1-кп/163/216/25
17 жовтня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження № 12025035560000130 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ОСОБА_4 10 липня 2025 року приблизно о 15 годині 55 хвилин, знаходячись на відкритій місцевості навпроти господарства АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_5 , умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в ділянку лівої вушної раковини та один удар кулаком правої руки в ділянку живота, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді забою лівої вушної раковини та лівої білявушної ділянки з садном лівої білявушної ділянки, забою передньої черевної стінки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заподіянні потерпілому умисних легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю та показав, що дійсно, у вказані час, місце та спосіб скоїв зазначений в обвинувальному акті кримінальний проступок. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, показами, даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 , який підтвердив факт спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим, при обставинах, часі, даті та способі, що зазначено в обвинувальному акті. Щодо покарання, наполягав на суворому покаранні обвинуваченого.
З урахуванням того, що фактичні обставини справи учасниками провадження не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжуть його покарання, судом не встановлено.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, за яким характеризується з негативної сторони, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, думку потерпілого, який наполягав на суворому покаранні, хоча будь - яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді громадських робіт, тому, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення ним нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити згідно зі ст.100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 160 (сто шістдесят) годин.
Речові докази:
-медичну картку амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_5 , що передана на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , - залишити у володінні останнього.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Любомльський районний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча: суддя ОСОБА_1