Справа № 212/7488/25
2/212/4163/25
14 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - ТОВ "Коллект Центр" ) звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого посилались на те, що 31 березня 2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Служба Миттєвого Кредитування» (далі - ТОВ “Служба Миттєвого кредитування») укладено договір № 2109039429853, за умовами якого товариство зобов'язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 3200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік. Пунктом 1.4 договору передбачено проценти за користування кредитом. На виконання умов вказаного договору позикодавцем перераховано грошої кошти на рахунок позичальника у розмірі 3200 грн. 01 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал» (далі - ТОВ “Вердикт Капітал») та ТОВ “Служба Миттєвого кредитування» укладено договір № 1-12 за умовами якого ТОВ “Служба Миттєвого кредитування» відступило ТОВ “Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників у тому числі за договором № 2109039429853. 10 січня 2023 року між ТОВ “Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір № 10-01/2023 за яким ТОВ “Вердикт Капітал» відступило ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників у тому числі за договором № 2109039429853. Загальний розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 55660,80 грн., із яких: 3200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 52460,80 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість за договором у розмірі 41425,28 грн., із яких: 3200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 38225,58 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції на зареєстроване місце проживання, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи без її участі на адресу суду не надходило. Відзиву надано не було.
Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 31 березня 2021 року між відповідачем та ТОВ “Служба Миттєвого кредитування» укладено договір про надання фінансових послуг № 2109039429853, за умовами якого товариство зобов'язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 3200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (а.с.9-11).
Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.п.1.2-1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору передбачено проценти за користування кредитом, які розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з дня першого перерахування суми кредиту у наступному розмірі : а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строк) повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком поверненні кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована.
Графіком платежів, що є Додатком № 2 до кредитного договору, визначено дату видачу кредиту/дату платежу, суму кредиту, проценти за користування кредитом, всього загальну вартість кредиту.
Сторонами погоджено паспорт споживчого кредиту, який є Додатком № 3 до кредитного договору у якому вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 3200 грн., строк кредитування - 16 днів, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим або готівковим шляхом у день укладення договору; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту тощо.
Згідно довідки ТОВ “ФК “Вей Фор Пей», на підставі укладеного між товариствами договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ “ФК “Вей Фор Пей» було здійснено наступний переказ грошових коштів: номер картки - № НОМЕР_1 , власник картки (емітент) PRIVATBANK, час запиту - 31 березня 2021 року о 13.58 годині, сума - 3200 грн., номер договору - № 2109039429853.
01 грудня 2021 року між ТОВ “Служба Миттєвого кредитування» та ТОВ “Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ “Служба Миттєвого кредитування» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60183678,63 грн., а ТОВ “Вердикт Капітал» зобов'язується здійснити фінансування у порядку, передбаченому цим договору, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ “Служба Миттєвого кредитування» і стає новим кредитором за договорами про надання фвнансових послуг, укладеними між ТОВ “Служба Миттєвого кредитування» та боржниками (а.с.43-47).
Згідно Витягу додатку № 3 до договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року (Реєстру боржників) ТОВ “Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2109039429853 у сумі 26208 грн. (а.с.57 ).
10 січня 2023 року між ТОВ “Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023 відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ “Вердикт Капітал» відсутупає шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" належні ТОВ “Вердикт Капітал», а ТОВ "Коллект Центр" набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором права вимоги ТОВ “Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за договором позики (кредитними договорами) з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них. ТОВ "Коллект Центр" сплачує ТОВ “Вердикт Капітал» за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с.12-18).
Згідно реєстру боржників від 10 січня 2023 року до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ "Коллект Центр" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2109039429853 у сумі 55660,80 грн. (а.с.27).
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ “Служба Миттєвого Кредитування» та відповідачем укладено кредитний договір, який підписаний відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України “Про електронну комерцію».
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “Служба Миттєвого Кредитування» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов'язань за договором про надання фінансових послуг № 2109039429853 від 31 березня 2021 року.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитними договорами.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 2109039429853 від 31 березня 2021 року у розмірі 41425,28 грн., з яких: 3200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 38225,28 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. При цьому, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування заборгованості за відсотками саме у заявленому розмірі 38225,28 грн. Позивачем у наданому розрахунку заборгованості не вказано інформації щодо розміру застосованої відсоткової ставки, складових частин суми заборгованості за відсотками, а отже суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування відсотків, у зв'язку з чим позовні вимоги в цих частинах задоволенню не підлягають.
Суд враховує, що відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року, у справі № 310/11534/13 (провадження № 14- 154цс18), від 31 жовтня 2018 року, у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.п.1.2-1.3 договору).
Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п.1.9 договору).
В своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 559/1605/18 Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 627 ЦК України свідчить, що за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК України нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладенні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно.
Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили орієнтовний строк повернення кредиту у 16 днів, а також граничний строк кредитування в 1 рік.
Враховуючи, що договір було укладено 31 березня 2021 року, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) закінчився 31 березня 2022 року, а тому позичальник правомірного користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у порядку та розмірі, що визначені у договорі, а саме пунктом 1.4 договору.
Суд бере до уваги розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось за період з 31 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року, тобто в межах строку кредитування, зазначеного в кредитному договорі. При цьому, відповідно до умов договору, відсоткова ставка за перші 16 днів становить 2 % на день, з 17 по 31 день - 3,64 % на день, з 32 по 45 день - 5,02 % на день, в подальшому - 7,67 % на день.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 3200 грн., а також підлягають частковому задоволенню заявлені вимоги про стягнення заборгованості за відсотками в межах доведеного їх розміру, що був узгоджений сторонами в сумі 23008 грн., а всього 26208 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного з АО “Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО “Лігал Ассістанс» із зазначенням виду послуги та її вартістю; заявку на надання юридичної допомоги № 1020 від 01 травня 2025 року, згідно якої АО “Лігал Ассістанс» надано позивачу послуги щодо супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням “Лігал Ассістанс» надано позивачу послуги: надання усної консультації з вивченням документів - 2 год., вартістю 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 год., вартістю - 12000 грн.; витяг з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року (а.с.36-42).
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України стороні, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 10122,51 грн., виходячи з розрахунку (26208 грн. * 16 000 грн./ 41425,28 грн.).
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1532,55 грн., виходячи з розрахунку (26208 грн. * 2422,40 грн. / 41425,28 грн.), а всього судові витрати на загальну суму 11655,06 грн. (10122,51 грн. + 1532,55 грн.).
Керуючись ст.ст.6, 207, 252-258, 261, 267, 512, 514, 525-526, 530, 611, 626-629, 634, 639 ЦК України, ст.ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2109039429853 від 31 березня 2021 року у розмірі 26208 (двадцять шість тисяч двісті вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" судові витрати у загальному розмірі 11655 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 06 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2025 року.
Суддя: М.Д. Власенко