Справа № 201/12956/25
Провадження № 1-кс/201/4457/2025
17 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчий слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях майора юстиції ОСОБА_3 погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003459, від 01.11.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 436-2 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003459, від 01.11.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 436-2 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на:
-VOLKSWAGEN MULTIVAN, номерний знак « НОМЕР_1 », рік випуску 2021, колір чорний, кузов « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_3 » від 06.10.2021;
-VOLVO XC70, номерний знак « НОМЕР_4 », рік випуску 2008, колір чорний, кузов « НОМЕР_5 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_6 » від 08.09.2010.
-житловий будинок, загальною площею 470.7 (кв.м.) розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 877233614101
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за матеріалами ГВ ЗНД 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000003459, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.11.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 з використанням російських засобів масової інформації, під час інтерв'ю, виправдовував повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну.
Досудовим розслідуванням встановлено, не пізніше 15.05.2024 у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тлі його антиукраїнських та проросійських поглядів виник та сформувався злочинний умисел, направлений на вчинення кримінального правопорушення, що полягає у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України.
Таким чином, у середині травня 2024 року, але не пізніше 15.05.2024, ОСОБА_5 , перебуваючи у місті Горлівка Донецької області (точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено), усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, будучи обізнаним, що Російська Федерація з 2014 року вчиняє проти України акт збройної агресії, дав інтерв'ю журналісту - представнику російського засобу масової інформації - телевізійного каналу «Общественное телевидение России (ОТР)», у якому своїми висловлюваннями виправдовував збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
11.09.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 4362 КК України.
11 вересня 2025 року слідчим за погодженням із прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 36, 40, 111, 135, 276-278 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме вручено захиснику ОСОБА_5 .
Таким чином, 11.09.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 4362 КК України, виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненої з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 4362 КК України.
Згідно з відповіді Територіального сервісного центру № 1452 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Філія ГСЦ МВС) від 13.11.2024, на громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_7 , зареєстровані наступні транспортні засоби:
-VOLKSWAGEN MULTIVAN, номерний знак « НОМЕР_1 », рік випуску 2021, колір чорний, кузов « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_3 » від 06.10.2021;
-VOLVO XC70, номерний знак « НОМЕР_4 », рік випуску 2008, колір чорний, кузов « НОМЕР_5 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_6 » від 08.09.2010.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.11.2024, а саме: житловий будинок, загальною площею 470.7 (кв.м.) розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 877233614101.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 436- КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає конфіскацію майна, а згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного на нього необхідно накласти арешт.
На підставі викладеного, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2025 слідчим за погодженням із прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 36, 40, 111, 135, 276-278 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме вручено захиснику ОСОБА_5 .
Згідно санкції ч. 3 ст. 436-3 КК України передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Також було встановлено, що згідно з відповіді Територіального сервісного центру № 1452 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Філія ГСЦ МВС) від 13.11.2024, на громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_7 , зареєстровані наступні транспортні засоби:
-VOLKSWAGEN MULTIVAN, номерний знак « НОМЕР_1 », рік випуску 2021, колір чорний, кузов « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_3 » від 06.10.2021;
-VOLVO XC70, номерний знак « НОМЕР_4 », рік випуску 2008, колір чорний, кузов « НОМЕР_5 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_6 » від 08.09.2010.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.11.2024, а саме: житловий будинок, загальною площею 470.7 (кв.м.) розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 877233614101.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до вимог ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, санкція якої передбачає у тому числі конфіскацію майна.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, знаходиться у власності підозрюваного, а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваному та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
А тому клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170,171,173,309,376,404,405,407,418,422 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчий слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях майора юстиції ОСОБА_3 погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000003459, від 01.11.2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 436-2 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганськ, місце реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серія, номер НОМЕР_8 від 23.11.2000, виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, а саме на:
-VOLKSWAGEN MULTIVAN, номерний знак « НОМЕР_1 », рік випуску 2021, колір чорний, кузов « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_3 » від 06.10.2021;
-VOLVO XC70, номерний знак « НОМЕР_4 », рік випуску 2008, колір чорний, кузов « НОМЕР_5 », свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_6 » від 08.09.2010.
-житловий будинок, загальною площею 470.7 (кв.м.) розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 877233614101, з позбавленням права володіння, користування, розпоряджання та відчуження зазначеного майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1