Справа № 201/6039/25
Провадження № 2/201/4810/2025
10 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
з секретарем судового засідання Терновою А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідачів
До Соборного районного суду міста Дніпра 15 травня 2025 року звернувся ОСОБА_1 із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить:
-Зменшити розмір аліментів встановлений Вільногірським міським судом Дніпропетровської області від 05 березня 2021 по справі 174/795/20 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини щомісячного доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
-Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини щомісячного доходу позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня прийняття рішення по справі року і до досягнення дитиною повноліття.
-Зменшити розмір аліментів встановлений судовим наказом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2024 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
-Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
-Зменшити розмір аліментів встановлений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська по справі 204/6583/24 від 06 листопада 2024 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/4 (25%) частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 8 липня 2024 року і до досягнення дитиною трьох річного віку.
-Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 липня 2024 року і до досягнення дитиною трьох річного віку.
В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те, що у 2019 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли фактичні шлюбні відносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровський області.
З січня 2021 року фактичні шлюбні відносин припинились рішенням Вільногірського міського суду у Дніпропетровський області від 18 січня 2021 року, шлюб було розірвано. Дитина - ОСОБА_4 залишився проживати із матір'ю.
05 березня 2021 року рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області справа №174/795/20 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини щомісячного доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття та аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 08 грудня 2020 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.
На день подачі цього позову згідно вищезазначеного рішення суду з позивача стягується 1/4 (25%) частини щомісячного доходу на утримання дитини.
29 квітня 2022 року між позивачем та ОСОБА_7 , було укладено шлюб, актовий запис 526, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дитина - донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23 травня 2023 року. Шлюб між позивачем та ОСОБА_3 наразі не розірвано.
Жовтневим районним судом м. Дніпра по справі 201/8165/24 було видано судовий наказ від 10 липня 2024 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 (25%) частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Так згідно судового наказу із ОСОБА_1 стягується 1/4 (25%) частини його заробітку (доходу) щомісячно.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі 204/6583/24 від 06 листопада 2024 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини утримання у розмірі 1/4 (25%) частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 8 липня 2024 року і до досягнення дитиною трьох річного віку.
Так на день подачі цього позову із ОСОБА_1 стягуються аліменти в загальному розмірі (75%) частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
У зв'язку із тим що наразі сума відрахувань з доходів ОСОБА_1 перевищує 50% від його доходу, вважаємо, що ця обставина, є такою що суттєво змінює матеріальне становище позивача, а тому підлягає застосуванню ст. 192 СК України. Так керуючись принципом добросовісності, вважаємо що розмір стягнень з ОСОБА_1 необхідно зменшити до 50% від його доходу.
Не погодившись з позовними вимогами 22 вересня 2025 року від ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому зазначено, що жодних доказів істотного погіршення фінансового становища позивач суду не надав. Народження ще однієї дитини в іншому шлюбі не є автоматичною підставою для зменшення аліментів - на цьому неодноразово наголошував Верховний Суд.
Таким чином, відповідач вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною як з процесуальної, так і з матеріально-правової точки зору. Задоволення цієї позовної заяви призвело б до порушення прав та законних інтересів неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 .
10 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 15 травня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О.
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів. (а.с.22-25).
До суду 16 травня 2025 року надійшла інформація про відсутність інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів. (а.с.22-25).
19 травня 2025 року постановлено ухвалу про повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог. (а.с.26-27).
02 червня 2025 року не погодившись з ухвалою суду від 19 травня 2025 року представником позивача подано апеляційну скаргу. (а.с.33-35)
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року, апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. (а.с.58-61).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28 серпня 2025 року справа була розподілена судді Демидовій С.О. (а.с.65).
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки та надано строк на їх усунення. (а.с.66-67).
09 вересня 2025 року від представника позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки визначені в ухвалі суду. (а.с.76).
Ухвалою судді від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів. (а.с.113-114).
Представник позивача 10 жовтня 2025 року подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 , подала заяву, в якій позовні вимоги визнала та просила задовольнити, розгляд справи просила здійснювати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилась про дату та час повідомлена належним чином, заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини встановленні судом
22 березня 2019 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровський області. (а.с.87)
05 березня 2021 року рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області ЄУН 174/795/20 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини щомісячного доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 08 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття та аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 08 грудня 2020 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років. (а.с.93-98).
29 квітня 2022 року між позивачем та ОСОБА_7 , було укладено шлюб, актовий запис №526, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі. (а.с.86)
ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дитина - донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23 травня 2023 року. Шлюб між позивачем та ОСОБА_3 наразі не розірвано. (а.с.88).
Жовтневим районним судом м. Дніпра по справі 201/8165/24 було видано судовий наказ від 10 липня 2024 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 (25%) частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Так згідно судового наказу із ОСОБА_1 стягується 1/4 (25%) частини його заробітку (доходу) щомісячно. (а.с.83-85).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська по справі 204/6583/24 від 06 листопада 2024 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини утримання у розмірі 1/4 (25%) частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 липня 2024 року і до досягнення дитиною трьох річного віку. (а.с.89-92).
Так на день подачі цього позову із ОСОБА_1 стягуються аліменти в загальному розмірі (75%) частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, конструкція зазначеної статті 192 СК України визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).
Згідно із п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Ураховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Згідно зі ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїхвимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
Звертаючись до суду із позовними вимогами про зміну розміру аліментів, позивач посилався на ту обставину, що на день подачі цього позову із ОСОБА_1 стягуються аліменти в загальному розмірі (75%) частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, що впливає на його майновий стан.
Частина 2 статі 182 СК України встановлює, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Виходячи з обов'язку батьків утримувати дитину, врахувавши вік, стан здоров'я та інтереси дітей, матеріальне становище позивача, зваживши на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку всіх дітей, суд доходить до висновку про існування підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач фактично утримує трьох осіб, а аліменти в загальному розмірі складають (75%) зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про доведеність і обґрунтованість позовних вимог позивача, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно із роз'ясненнями наданими у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 180-182, 183, 184 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів задовольнити.
Зменшити розмір аліментів встановлений Вільногірським міським судом Дніпропетровської області від 05 березня 2021 по справі 174/795/20 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини щомісячного доходу відповідача, та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_2 ( НОМЕР_5 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини щомісячного доходу позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Зменшити розмір аліментів встановлений судовим наказом Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 липня 2024 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Зменшити розмір аліментів встановлений Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська по справі 204/6583/24 від 06 листопада 2024 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох річного віку та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дружини ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили до досягнення дитиною трьох річного віку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Суддя С.О. Демидова