Ухвала від 16.10.2025 по справі 201/12623/25

Справа № 201/12623/25

Провадження № 1-кс/201/4332/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчогослідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000345 від 10.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України) стосовно підозрюваної ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

установив:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному проваджені провадженні за № 22025050000000345 від 10.02.2025 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Клопотання обґрунтоване встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Зокрема, у невстановлений період часу, але не пізніше 17.12.2024 року, громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме у м. Єнакієве Донецької області, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з особистих мотивів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі?агресору Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, була призначена на посаду «Начальника архивного отдела администрации городского округа Енакиево Донецкой Народной Республики», у незаконному органі влади, створеного на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.

У подальшому, у період з 17.12.2024 року по теперішній час, ОСОБА_6 перебуваючи у м. Єнакієве Донецької області, територія якого є тимчасово окупованою, продовжує займати вищевказану вказану посаду.

Тобто, у період часу з 17 грудня 2024 року по теперішній час підозрювана займає посаду «Начальника архивного отдела администрации городского округа Енакиево Донецкой Народной Республики», виконує організаційно-розпорядчі функції у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, а саме в так званій «Администрации городского округа Енакиево Донецкой народной республики», за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, вул. Трестівська, буд. 10

Отже, на думку слідчого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду Інтернет сайтів; висновком експерта №СЕ-19/113-25/1933-ФП від 22.05.2025 року.

Водночас, ОСОБА_6 належним чином викликалась для вручення повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте жодного разу у призначену дату, час та місце ОСОБА_6 не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила. Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 який є захисником за призначенням.

Підозрювана постійно перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області, тимчасово окуповану не покидає, що дає підстави вважати те, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового слідства на тимчасово окупованій території України.

Отже, на думку слідчого, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22025050000000345 від 10.02.2025 року стосовно підозрюваної ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні просив прийняти рішення на розсуд суду.

Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 297-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118,частиною другою статті 121,частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою-п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Процедури «іn absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішенні «Меденіца проти Швейцарії») були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»).

Так, у судовому засіданні встановлено, що слідчим за погодженням з прокурором 11.09.2025 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України, опубліковано повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр» № 186 (8111) від 11.09.2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 15.09.2025 року, 16.09.2025 року, 17.09.2025 року за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22025050000000345 від 10.02.2025 року, отримання письмового повідомлення про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо. Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 який є захисником за призначенням.

Отже, 11.09.2025 року вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , набула статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Жодного разу у призначену дату, час та місце ОСОБА_6 не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

З огляду на викладене, згідно з наявними у матеріалах кримінального провадження даними, підозрювана ОСОБА_6 обізнана про притягнення її до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22025050000000345 від 10.02.2025 року, у якому їй у відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України (у спосіб, передбачений для вручення повідомлень), а також у відповідності до вимог ст. 297-5 КПК (у спосіб, передбачений для вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування), повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК.

19.09.2025 року ОСОБА_6 оголошена в розшук, проведення якого здійснюється співробітниками ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях.

Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваної в розшук.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Згідно з відповіддю Покровського РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 постійно перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області. Тимчасово окуповану територію Донецької області ОСОБА_6 не покидає.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_6 на даний час невідоме, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області де переховується від органів досудового розслідування.

Стосовно обґрунтованої підозри суд зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення

Слідчий суддя зауважує, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду Інтернет сайтів від 02.09.2025 року; висновком експерта №СЕ-19/113-25/1933-ФП від 22.05.2025 року тощо.

Отже, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Водночас, підозрювана належним чином викликалась для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилась у призначений час та не повідомила про причини неприбуття. Згідно з матеріалами клопотання ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність ОСОБА_6 до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 135, 139, 297-1297-5 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого слідчогослідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000345 від 10.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000345 від 10.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131060373
Наступний документ
131060375
Інформація про рішення:
№ рішення: 131060374
№ справи: 201/12623/25
Дата рішення: 16.10.2025
Дата публікації: 20.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; здійснення спеціального досудового розслідування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.10.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
16.10.2025 12:00 Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДАВИДОВСЬКА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ДАВИДОВСЬКА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА