Справа № 341/652/25
пр.№ 2/464/1790/25
17.10.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Борачка М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю. ЕС. АЙ», про стягнення грошових коштів в порядку суброгації, -
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17.04.2025 на розгляд Сихівського районного суду м. Львова передано за підсудністю цивільну справу №341/652/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (надалі - Позивач, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення грошових коштів в порядку суброгації.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.05.2025 прийнято до розгляду вказану вище позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 20.08.2025 суд залучив Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю. ЕС. АЙ»» (надалі - Третя особа, ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ») до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою від 19.08.2025 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, витребувано у ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» оригінал Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №1202-35NT8RL.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 17.01.2021 у м. Галич на вул. Об'їзна сталася ДТП за участю автомобіля «Mercedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «КІА СЕЕD», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, який був винним у вчиненні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності. У зв'язку із цим, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого у розмірі 236653,98 грн., тим самим виконавши умови Договору страхування №3216/20-т/к/09 від 10.11.2020.
Як стверджує позивач, на момент настання ДТП цивільна відповідальність відповідача була застрахована у третьої особи, з якої на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у судовому порядку було стягнуто страхове відшкодування у розмірі 130000,00 грн. Решта суми відшкодування у розмірі 106653,98 грн. (236653,98 - 130000,00), на переконання позивача, підлягає стягненню із відповідача.
Аргументи відповідача.
Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому підтвердив факт настання з його вини ДТП та страхування своєї цивільно-правової відповідальності на момент відповідної транспортної пригоди у ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» згідно із полісом №ЕР/200087793 (строк дії з 28.05.2020 по 27.05.2021). Він також зазначив, що ліміт відповідальності третьої особи становить 180000,00 грн., а не 130000,00 грн. як зазначає позивач, враховуючи укладений між відповідачем та третьою особою Договір добровільного страхування №1202-35NT8RL, відповідно до якого майнові інтереси відповідача додатково застраховані на суму у розмірі 50000,00 грн. (строк дії з 29.05.2020 по 27.05.2021). Таким чином, позивач міг би стягнути із відповідача лише 56653,98 грн. (236653,98 - 180000,00).
Крім того, відповідач звернув увагу на те, що позивач не надав доказів виконання ремонтних робіт щодо пошкодженого автомобіля, зі змісту якого вбачалося б, що СТО є платником ПДВ. За таких умов сума у розмірі 56653,98 грн. не може бути стягнута із відповідача.
Аргументи третьої особи.
Третя особа своїм правом на надання пояснень щодо позову, передбаченим статтею 181 ЦПК України, не скористалась та не виклала у встановлений строк свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення первісних та зустрічних позовних вимог.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
05.11.2020 року між позивачем (страховик) та ТОВ «Лофінк» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «All Risks» №3216/20-т/к/09 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням належним йому на праві власності наземним транспортним засобом «Mercedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 (Т.1; а.с. 6-14).
17.01.2021 у м. Галичі по вулиці Об'їзній з вини відповідача трапився страховий випадок за участю застрахованого автомобіля «Merсedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «КІА СЕЕD», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_1 . Вказане підтверджується відповіддю Національної поліції України про ДТП (Т.1; а.с. 52-53).
Так, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не був уважним, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості та допустив зіткнення з автомобілем «Merсedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
У зв'язку із цим, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що підтверджується постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09.02.2021 у справі №341/81/21 (Т.1; а.с. 50-51).
Зважаючи на факт заподіяння шкоди транспортному засобу марки «Merсedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 , страхувальник позивача звернувся до останнього із Заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку від 18.01.2021 (Т.1; а.с. 17-18).
Відповідно до Звіту про визначення вартості відновлювального ремонту від 01.03.2021 (вих. №17713 від 02.03.2021) та Ремонтної калькуляції №17713 від 01.03.2021 вартість ремонту транспортного засобу «Merсedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження у ДТП складає 245127,52 грн. (Т.1; а.с. 21-28).
Водночас, згідно із рахунком Спільного підприємства у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна-Мерседес Бенц» №2121001183 від 01.03.2021 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу є меншою та становить 236653,98 грн. (Т.1; а.с. 29-30, 42-43).
Наявним у матеріалах справи Актом наданих послуг №2100005405 від 29.04.2021 підтверджується факт проведення ТОВ «Автомобільний Дім Україна-Мерседес Бенц» ремонтних робіт щодо пошкодженого автомобіля на суму 236653,98 грн. У акті вказано, що товариство є платником ПДВ на загальних підставах (Т.1; а.с. 91-97).
Судом встановлено, що позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування від 04.03.2021 (Т.1; а.с. 15), прийняв Страховий акт №006.00094921-1 від 05.03.2021 (Т.1; а.с. 16) та на їх виконання здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 236653,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12441554 від 09.03.2021 (Т.1; а.с. 44).
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» згідно зі Страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/20087793 (Т.1; а.с. 81). Полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 130000,00 грн. і франшизу в сумі 0,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/5338/21, яке набрало законної сили 24.06.2021, стягнуто з ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 130000,00 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації (Т.1; а.с. 45-49).
У даній справі позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 106653,98 грн., що становить різницю між вартістю сплаченого позивачем страхового відшкодування (236653,98 грн.) та стягнутою із ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» суми відшкодування згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/5338/21.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків).
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина завдавача шкоди.
Положеннями частини 6 статті 82 ЦПК України, серед іншого, передбачено, що постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09.02.2021 у справі №341/81/21 відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Внаслідок такої протиправної поведінки було завдано шкоду власнику транспортного засобу «Merсedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 - ТОВ «Лофінк», а тому встановленими є такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, настання шкоди та причинний зв'язок.
Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Водночас, у даній справі наявність вини підтверджена постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09.02.2021 у справі №341/81/21.
Таким чином, суд констатує наявність підстав для деліктної відповідальності за завдання шкоди власнику транспортного засобу «Merсedes-Benz V 250», д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 17.01.2021.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як зазначено у статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі - Закон №1961-IV в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі статтею 6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом №1961-IV порядку.
Зважаючи на викладене вище, а також враховуючи те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у третьої особи згідно із полісом №ЕР/20087793, то обов'язок відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду, в розмірі оціненої шкоди та в межах ліміту страхування, покладається на ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ».
Судом встановлено, що ліміт відповідальності ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» згідно із вказаним вище полісом становить 130000,00 грн. Вказану суму було стягнуто із третьої особи на користь позивача в судовому порядку згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/5338/21, яке набрало законної сили.
Що стосується доводів відповідача про те, що ліміт відповідальності ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» додатково становить 50000,00 грн., враховуючи укладення Договору добровільного страхування №1202-35NT8RL, то такі визнаються судом безпідставними.
Так, суд виходить із того, що надана відповідачем копія відповідного договору добровільного страхування не є належним і допустимим доказом, поданим на підтвердження обставин, які слугують підставами заперечень ОСОБА_1 , оскільки відповідачем не доведено факту укладення цього договору. Зокрема, ним не було подано до суду доказів підписання цього договору обома сторонами. На наданому примірнику наявний лише відтиск печатки та підпис третьої особи та відсутній підпис відповідача.
Підписи обох сторін на договорі є обов'язковою умовою укладення договору, що було прямо передбачено статтею 17 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996, який був чинним у відповідній редакції на момент стверджуваної відповідачем дати укладення договору у 2020 році.
Крім того, цією статтею було передбачено, що договір страхування повинен містити порядок зміни, припинення дії договору, причини відмови у страховій виплаті, права, обов'язки сторін, відповідальність за невиконання/неналежне виконання умов договору.
Проте, у наданому примірнику договору відповідні умови договору відсутні. Крім того, на ньому залишилися незаповненими графи щодо дати та місця укладення договору, а також відсутні строки внесення страхового платежу.
Слід також звернути увагу на те, що згідно зі статтею 983 ЦК України (в редакцій чинній на момент стверджуваної відповідачем дати укладення договору у 2020 році) договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Схоже положення було передбачено і статтею 18 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996.
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач здійснював сплату страхового платежу на користь ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» на виконання умов Договору добровільного страхування №1202-35NT8RL.
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №752/6872/16-ц відхиляються судом, адже викладений у ній висновок про те, що видача полісу обов'язкового страхування є підтвердженням укладення договору страхування та досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних мов договору не стосується договорів добровільного страхування цивільної відповідальності.
Доводи відповідача про те, що договір добровільного страхування є невід'ємною частиною полісу обов'язкового страхування є безпідставними та не підтверджені належними і допустимими доказами. Саме по собі посилання у цьому договорі на поліс №ЕР/20087793 не може бути беззаперечним свідченням відповідної обставини.
Не менш важливе значення має і те, що у суду відсутній оригінал відповідного договору добровільного страхування. Відповідач не зміг подати його до суду, посилаючись на відсутність у нього обов'язку зберігати документи чотирирічної давності, а третя особа не надала відповідного примірника на виконання ухвали суду при витребування доказів, оскільки ухвала повернулася на адресу суду із зазначенням причин невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Предметом позову у цій справі виступає матеріально-правова вимога майнового характеру про стягнення із відповідача 106653,98 грн., що становить різницю між вартістю сплаченого позивачем страхового відшкодування (236653,98 грн.) та стягнутою із ТдОВ «СК «Ю. ЕС. АЙ» суми відшкодування згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/5338/21.
Як встановлено пунктом 9.1. статті 9 Закону №1961-IV та було з'ясовано вище, страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування у межах страхової суми.
Разом з цим, згідно із абзацом 2 частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При розгляді справи суд виходить з того, що ЦК України закріплено загальний принцип повного відшкодування збитків, що випливає із частини 3 статті 22 цього Кодексу, якою визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №755/18006/15-ц викладена правова позиція, згідно із якою відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом №1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків, завданих потерпілому, то останній має право пред'явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Судом встановлено, що фактичний розмір завданого позивачу збитку становить 236653,98 грн.
Таким чином, сукупний розмір страхового відшкодування, який було стягнуто із третьої особи, та дорівнює встановленій Полісом №ЕР/20087793 страховій сумі (130000,00 грн.), не покриває розміру фактичних збитків, завданих позивачу внаслідок виплати ним страхового відшкодування на користь потерпілого.
На підставі вищевикладеного, з огляду на принцип повного відшкодування завданої шкоди, суд вирішив задовольнити позовну вимогу про стягнення із відповідача 106653,98 грн., як різниці між сумою вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та страховим відшкодуванням, стягнутим в межах ліміту відповідальності (236653,98 грн. - 130000,00 грн.).
СУДОВИЙ ЗБІР.
У відповідності до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позову підлягає стягненню із відповідача на користь позивача у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 133, 134, 137, 141, 259, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; код ЄДРПОУ 33908322) 106653,98 грн. страхового відшкодування та 3028,00 грн. судового збору.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; код ЄДРПОУ 33908322).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Головуючий Борачок М.В.