Справа № 297/3437/25
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
17 жовтня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні 12025071060000449 від 12.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодарне, Ставропольського краю, російської федерації, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, у порядку ст. 89 КК України не судимого,
встановив:
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до суду, яке погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12 жовтня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04:00 години, ОСОБА_6 проник у приміщення кімнати житлового будинку на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час знаходились потерпілі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою заподіяння смерті наніс ОСОБА_9 декілька ударів в область голови невстановленим на даний час предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, після чого, невстановленим на даний час гострим предметом наніс ще три удари в область стегна зліва, спричинивши поверхневі горизонтальні рани та не менше 5 ударів в область грудної клітини, спричинивши проникаючі колоті рани, внаслідок яких ОСОБА_9 помер на місці події, після чого продовжуючи злочинний умисел, з метою заподіяння смерті ОСОБА_10 , підійшов до останньої, яка в той час знаходилась на ліжку та наніс останній декілька ударів в область голови невстановленим на даний час предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, після чого наніс ще один удар, невстановленим на даний час гострим предметом, в область правої частини грудної клітки, спричинивши одну непроникаючу рану та ще один удар невстановленим на даний час гострим предметом в область лівої частини грудної клітини, спричинивши колоту рану, внаслідок яких остання померла на місці події.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України - в умисному вбивстві двох осіб.
Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: 1) проведеними оглядами, зокрема, оглядом місця події; 2) проведеним обшуком за місцем реєстрації підозрюваного ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) допитами свідків, зокрема: ОСОБА_11 , мешканця АДРЕСА_3 ; ОСОБА_12 , мешканки АДРЕСА_4 , та іншими свідками у кримінальному провадженні; 4) допитом потерпілої ОСОБА_13 , мешканки АДРЕСА_5 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
ОСОБА_6 вчинив умисний злочин, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, який, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі, тобто в разі доведення вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_6 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою поза межами пункту пропуску державного кордону України та на території України. Крім цього, ОСОБА_6 з моменту вчинення кримінального правопорушення, а саме з 12 жовтня 2025 року до моменту його затримання, - 14 жовтня 2025 року переховувався від органів досудового розслідування, а тому вказаний ризик є виправданим в повному обсязі.
2. Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких. Серед свідків у кримінальному є особи, які перебувають у близьких відносинах з ОСОБА_6 , проживають разом з ним та які надали свідчення, які становлять інтерес для органів досудового розслідування, а тому обрання менш суворого запобіжного заходу може привести до зміни показів вищевказаних осіб.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховучи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні вбивств, тобто умисних заподіянь смерті двом особам може свідчити про те, що останній може продовжувати вчиняти злочини передбачені ст. 115 КК України. Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний буде мати можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення особливо тяжкого злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у вигляді реального позбавлення волі понад 10 років або довічне позбавлення волі.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_6 тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , спричинив загибель двох людей, а тому, відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий просив не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників справи, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 з 12 жовтня по 14 жовтня 2025 року переховувався від правоохоронних органів. Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 доведена зокрема тим, що під час обшуку у нього за місцем проження були виявлені та вилучені: апарат для вимірювання цукру в крові, посвідчення водія та грошові кошти, які належали ОСОБА_9 , а також були виявлені штани та куртка з плямами бурого кольору та іншими доказами.
Прокурор ОСОБА_4 також додав, що слідчим було подане уточнене клопотання, у зв'язку з тим, що в поданому раніше клопотанні через підсистему «Електронний суд» було допущено технічну помилку в резолютивній частині клопотання.
Захисник ОСОБА_5 вважав запропонований досудовим розслідуванням запобіжний захід у вигляді тримання під вартою занадто суворим та вважав достатнім обрати ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт, вказавши на необґрунтованість підозри, тобто доказів причетності ОСОБА_6 до кримінального правопорушення немає. Мешканці с. Кам'янське повідомили про причетність інших двох осіб до даного кримінального правопорушення, які, як йому відомо, вже допитані органом досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Суд, в свою чергу, повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
У той же час, згідно із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.
Отже, з метою уникнення такої відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Вказане доводиться також тією обставиною, що він після інкримінування йому кримінального правопорушення переховувався від органів поліції.
При цьому, зазначений в клопотанні ризик, щодо можливості підозрюваного ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення може вступати у позапроцесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів, що створюватиме загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких, слідчий суддя також вважає обґрунтованим.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя з огляду на вказане вважає необхідним констатувати також особисті обставини життя підозрюваного.
Так, підозрюваний ОСОБА_6 неодружений, ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, також вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 діб є обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у злочині, який спричинив загибель двох людей, слід не визначати розмір застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
У зв'язку з цим, строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_6 , тобто з 21:10 год. 14 жовтня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Уточнене клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні 12025071060000449 від 12.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодарне, Ставропольського краю, російської федерації, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали закінчується 13 грудня 2025 року о 21:10 год.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_14