Справа № 517/982/25
Провадження № 3/517/603/2025
15 жовтня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол складений ст. інспектором СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Атаманом М.М.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення установлено, що 28 вересня 2025 року о 14 год 25 хв по вул. Щаслива в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував електроскутером «FADA», державний номерний знак відсутній, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія за допомогою спеціального технічного пристрою «Alcotest 6810», який показав 2,13 ‰, під відеофіксацію на нагрудну камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах вказаних в протоколі, визнав повністю та розкаявся.
Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що права, передбачені ст. 268 КУпАП, йому зрозумілі, проводити технічну фіксацію судового засідання, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази, викликати свідків, він не бажає.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні даного правопорушення підтверджується також матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 467472 від 28 вересня 2025 року, з якого убачаються дані про його особу, дату, час, місце, обставини скоєного ним правопорушення (а.с. 1); квитанцією аналізаторів парів спирту «Drager Alcotest 6810» від 28 вересня 2025 року, згідно якого станом на 28 вересня 2025 року у крові ОСОБА_1 виявлено 2,13 ‰ алкоголю (а.с. 5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 на стан вживання алкоголю проведений за результатом виявлення ознак алкогольного сп'яніння спеціальним технічним пристроєм «Drager Alcotest 6810», результат огляду позитивний - 2,13 ‰ (а.с. 6); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 28 вересня 2025 року, з якого убачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та те, що огляд останнього проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alcotest 6810», результат огляду 2,13 ‰ (а.с. 7); з відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які містяться на DVD-R 4.7 gb убачається, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом «FADA», зупинений працівниками поліції. При спілкуванні поліцейських із ОСОБА_1 у останнього виявлена ознака алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Працівниками поліції запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився та продув спеціальний технічний пристрій, який показав позитивну пробу, а саме 2,13 ‰. Після цього, поліцейські повідомили водію, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та роз'яснили його права та обов'язки передбачені законодавством. Надалі працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 10).
Щодо транспортного засобу «FADA», без державного номерного знака, яким керував ОСОБА_1 суд зазначає таке.
Диспозиція ст. 130 КУпАП крім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками алкогольного сп'яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
З довідки № 199389-2025 від 30 вересня 2025 року наявної в матеріалах справи убачається, що транспортний засіб - «FADA», яким керував ОСОБА_1 має двигун потужністю 800 Вт, максимальна швидкість 50 км/год (а.с. 4).
Тобто, транспортний засіб «FADA», яким керував ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» відноситься до до низькошвидкісних легких електричних транспортних засобів.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Отож, з огляду на викладене вище, транспортний засіб «FADA», яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням яким з ознаками алкогольного сп'яніння чи у разі відмови від проходження огляду на встановлення такого стану у визначеному законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, для фіксування огляду водія на стан алкогольного сп'яніння достатньо зафіксувати такий огляд за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
До матеріалів справи працівниками поліції доданий відеозапис з персонального нагрудного відеореєстратора, на якому зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою, що свідчить про дотримання поліцейськими встановленого ст. 266 КУпАП порядку проведення огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного правопорушення, суд визнає його щире розкаяння. Обставини, що обтяжують його відповідальність судом не установлені.
Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно установлених норм держави Україна.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому слід зауважити, що альтернативи застосування іншого адміністративного стягнення санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає.
З довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 199388-2025 від 30 вересня 2025 року убачається, що згідно облікових даних ОСОБА_1 в підрозділах ТСЦ 17 лютого 2018 року отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , однак в подальшому 19 травня 2021 року вони вилучені та анульовані. Протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП не притягувався (а.с. 3).
Отож, з огляду на вказане у зазначеній вище довідці ОСОБА_1 вважається особою, яка не має посвідчення водія.
Зі змісту абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа не має такого права.
Водночас суд ураховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладений в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23), згідно якого суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, беручи до уваги правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 04 вересня 2023 року та ураховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , а також те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, дійшов до висновку про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, з ОСОБА_1 також потрібно стягнути судовий збір в сумі 605 грн 60 коп, сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 33-35, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 34000 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя