Справа № 738/2317/25
№ провадження 1-в/738/318/2025
16 жовтня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
з участю
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена подання начальника Державної установи «Менська виправна колонія (№91) про заміну покарання більш м'яким (пробаційний нагляд) стосовно засудженого ОСОБА_4 , -
У жовтні 2025 року до Менського районного суду надійшло подання установи Державної установи «Менська виправна колонія № 91» про заміну невiдбутої частини покарання бiльш м'яким покаранням - пробаційним наглядом засудженому ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2016 ОСОБА_4 засуджений за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю. Згідно ст. 96-1 КК України в редакції Закону України № 1261- VII (1261-18) від 13.05.2014 та ч. 2 ст. 96-2 КК України в редакції Закону України № 22-VII (222-18) від 18.04.2013 в порядку спец конфіскації конфіскувати грошову суму десять тисяч гривень використаних ним коштів. Зарахувати у строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення з 29 липня 2015 року по 03 серпня 2015 року включно, де одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі. По ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва від 07.06.2018 вирок змінено: вважати засудженим за ч. 2 ст. 369-2 КК України до 2 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін. На даний час засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія «№ 91», відбув відповідну частину призначеного покарання, стягнень не має, має заохочення, сумлінною поведінкою, ставленням до праці та з урахуванням висновку ступеня виправлення засудженого довів своє перевиховання та став на шлях виправлення та заслуговує на застосування до нього пільги, передбаченої ст. 82 КК України, а саме: заміни позбавлення волі на пробаційний нагляд.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення подання установи.
Засуджений ОСОБА_4 не виявив бажання приймати участь в судовому засіданні, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник установи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи тільки з їх участю до суду не надходило, що дає можливість суду, відповідно до ст. 539 КПК України, розглянути справу без їх участі.
Дослідивши матеріали подання, заслухавши думку прокурора, суд приходить до наступного.
Згідно пункту третього частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
На підставі частини першої статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Як вбачається зі статті 82 КК України, невідбута частина покарання у виді позбавлення волі може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, і фактично відбув певну частину покарання, призначеного за вироком суду, тривалість якого визначається частиною четвертою статті 82 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2016 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю. Згідно ст. 96-1 КК України в редакції Закону України № 1261- VII (1261-18) від 13.05.2014 та ч. 2 ст. 96-2 КК України в редакції Закону України № 22-VII (222-18) від 18.04.2013 в порядку спец конфіскації конфіскувати грошову суму десять тисяч гривень використаних ним коштів. Зараховано у строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення з 29 липня 2015 року по 03 серпня 2015 року включно, де одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі. По ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва від 07.06.2018 вирок змінено: вважати засудженим за ч. 2 ст. 369-2 КК України до 2 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_4 з 24.09.2024 перебуває в місцях позбавлення волі. За час відбування покарання засуджений ОСОБА_4 характеризується наступним чином. За час перебування в Київському СІЗО характеризувався посередньо: не порушував встановлений режим тримання, розпорядок дня виконував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, до роботи не залучався, заходи заохочення не застосовувались. У ДУ «Менська виправна колонія (№ 91)» ОСОБА_4 відбуває покарання з 01.11.2024, де характеризується позитивно: дотримується встановленого порядку відбування покарання, розпорядок дня установи виконує, стягнень не має, має заохочення. Працевлаштований на швейній дільниці установи. Не перебуває на профілактичних обліках.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_4 має підсумковий (загальний) бал 85, що свідчить про те, що він став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та може бути представлений до умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол № 27 від 30.09.2025) вирішено про можливість застосування до засудженого ОСОБА_4 пільги, передбаченої ст. 82 КК України, оскільки останній став на шлях виправлення.
До засудження ОСОБА_4 мав постійне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст.ст. 81, 82 КК України є:
- ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
- участь у суспільно-корисній праці;
- участь у виховних заходах;
- участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
- участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
- участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
- поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
- прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
- визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
- підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги інформацію про поведінку засудженого ОСОБА_4 протягом всього часу відбування покарання, яка підтверджена письмовими доказами, суд приходить до висновку, що засуджений став на шлях виправлення та відбув більше 1/2 частини строку покарання, визначеного судом, у зв'язку з чим до нього може бути застосовано положення ст. 82 КК України та замінено невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням.
При виборі виду більш м'якого покарання суд виходить з наступних мотивів.
Законом України № 3342-IX від 23 серпня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» внесено зміни до Кримінального кодексу України, в ст. 51 «Види покарань», а саме частину першу доповнено пунктом 7-1 такого змісту:
7-1) пробаційний нагляд.
Також цим Законом доповнено Кримінальний кодекс України статтею 59? «Пробаційний нагляд», за змістом якої пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років. (ч.4 ст. 59? КК України).
У відповідності до абзацу третього частини першої статті 6 Закону України «Про пробацію» завданням пробації є здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, а також, із урахуванням внесених змін та доповнень - здійснювати нагляд за особами, засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду та за особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду.
На засудженого до пробаційного нагляду суд покладає обов'язки відповідно до частини другої статті 59? КК України.
Статтею 51 КК України визначено систему кримінальних покарань, яка включає в себе види покарань та їх порівняльну суворість, яка визначається від першого виду найбільш м'якого покарання до останнього - найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання - «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання - «позбавлення волі на певний строк» з чого слідує, що пробаційний нагляд є більш м'яким видом покарання, ніж позбавлення волі.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість заміни засудженому ОСОБА_4 невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у вигляді пробаційного нагляду, із застосуванням відносно нього обмежень та покладення обов'язків, передбачених чинним законодавством.
Згідно статті 49? КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На пiдставi викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Менська виправна колонія (№91) про заміну покарання більш м'яким (пробаційний нагляд) стосовно засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 року, замiнити основний вид покарання з позбавлення волi на пробаційний нагляд на не відбутий строк покарання, який станом на дату винесення рішення становить 10 (десять) місяців 26 (двадцять шість) днів.
На підставі частини другої статті 591 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На ухвалу прокурором, захисником може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в семиденний строк з часу отримання її копії.
Головуючий: ОСОБА_1