Справа № 587/4272/25
Номер провадження 3/950/1556/25
14 жовтня 2025 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Чхайло О. В., при секретарі судового засідання - Сивоконь А.І., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Стеценка В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за ч. 4 ст. 121 КУпАП;
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 430689 від 22.08.2025 ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він 22.08.2025 о 12:18 год. на автодорозі Т1909 Суми-Лебедин керував транспортним засобом Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 , який не пройшов своєчасно обов'язкового технічного контролю, чим порушив вимоги ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». Дане правопорушення вчинив повторно протягом року.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначив, що при розгляду даної справи не було встановлено та доведено належними доказами той факт, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 . У зв'язку з наведеним просить провадження у справі закрити.
ОСОБА_1 вважає себе невинуватим та повністю підтримує доводи свого захисника.
Свідок ОСОБА_2 суду показала, що в той день за кермом вищевказаного автомобіля марки Reno, білого кольору вона їздила у м. Суми за товаром. Повертаючись додому, на блокпосту транспортний засіб був зупинений та перевірений. ОСОБА_1 , який знаходився як пасажир, виходив з авто і показував вміст багажного відділення. Що в цей час там відбувалося, вона не знає. Потім ОСОБА_1 повернувся і вони поїхали далі до м. Лебедин.
Заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, покази свідка, дослідивши інші наявні докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом є завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Ухвалюючи рішення, суд вважає, що досліджені судом докази не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за яким він обвинувачується.
Так, в матеріалах справи мається протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо останнього за ч. 4 ст. 121 КУпАП (а.с. 1), з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але його своєчасно не пройшов. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 121 КУпАП як такі, що вчинені повторно протягом року.
Однак, суд не може погодитися з вказаними висновками та при прийнятті рішення враховує таке.
Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Частиною 3 статті 121 КУпАП установлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідальність за повторне протягом року вчинення даного порушення передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП.
З наведеного слідує, що адміністративне стягнення за ч. 3, а так само і за ч. 4 ст. 121 КУпАП може бути накладено виключно лише на водія, яким, в розумінні визначення, наведеного у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, - є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
В той же час оглядом відеозапису (а.с. 5) та показаннями свідка ОСОБА_2 не було підтверджено, що ОСОБА_1 в той день перебував за кермо транспортного засобу Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 і був зупинений поліцейським.
Наданим відеозаписом зафіксовано знаходження ОСОБА_1 біля багажного відділення вказаного автомобіля, а сам факт його зупинки запис не відображає.
В той же час свідок ОСОБА_2 суду показала, що 22.08.2025 о 12:18 год. на автодорозі Т1909 Суми-Лебедин під час зупинки транспортного засобу Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 за його кермом перебувала вона. Сам же ОСОБА_1 дійсно знаходився в авто, але як пасажир.
Такі показання свідка в ході судового розгляду іншими доказами спростовані не були і жодних сумнівів у суду не викликають.
Зважаючи на викладене, суд доходе висновку, що у даному разі ОСОБА_1 не є суб'єктом відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, оскільки виконання ним обов'язків водія належними, достатніми та беззаперечними доказами доведено не було, тоді як відповідальності за дане порушення ПДР підлягають виключно водії.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях відзначає, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов'язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі «Яношевич проти Швеції» (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши всі наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає необхідним провадження у ній закрити на підставі ст. 247 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, не є доведеною.
Керуючись ст. ст. 9, 247, 245, 251, 252, 280 КУпАП;
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Сумського апеляційного суду скарги через Лебединський районний суд Сумської області.
Суддя: Олександр ЧХАЙЛО