Справа№592/11406/25
Провадження №2/592/2573/25
14 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Косолап М.М.,
за участю секретаря - Мойсенко Ю.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
14.07.2025 ТОВ «Споживчий центр» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, сформованим в системі «Електронний суд» і просило стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) на його користь заборгованість за кредитним договором № 09.07.2024-100000008 від 09.07.2024 у розмірі 52035 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивувані тим, що 09.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09.07.2024-100000008 строком на 124 дні. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 16000 грн., дата повернення кредиту 09.11.2024, період користування кредитом кожні наступні 31 дні з дня надання кредиту, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна 1.5 % за 1 день користування кредитом, процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна 1 % за 1 день користування кредитом, денна процентна ставка - 1.47 %, комісія за надання кредиту - 1440 грн., неустойка - 160 грн., що нараховується за кожен день невиконання належного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту - перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_11. Зазначив, що відповідно до договору від 09.07.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 16000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору ОСОБА_1 09.07.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 16000 грн. отже позичальник ОСОБА_1 використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором 09.07.2024 підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 16000 грн., а отже акцептовано умови договору, кожна сторінка договору була підписана вказаним ідентифікатором. Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Позичальник ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 09.07.2024-100000008 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 52035 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 16000 грн., про процентам у розмірі 23715 грн., по комісії у розмірі 1440 грн., додаткової комісії у розмірі 2880 грн., неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 8000 грн. Вказував, що відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме проведена часткова сплата по кредитному договору на суму 1085 грн. від 09.07.2024., яка була врахована під час формування довідки про заборгованість.
Представник позивача згідно позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
22.09.2025 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд», згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю. Вказував, що позивач не надав доказів його авторизації в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр», а також надсилання та отримання ним одноразового ідентифікатора, який використовувався як підпис. Довідка про перерахування грошових коштів у загальній сумі 16000 грн. на картку НОМЕР_1 , з зазначенням призначення платежу: видача за договором кредиту № 09.07.2024-100000008, не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме йому. Вказаний картковий рахунок відкрито в АТ «Райффайзен Банк», у якому він ніколи не був і не є клієнтом, ніколи не відкривав рахунків та не отримував платіжних карток. Зазначив, що оскільки за договором встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, тому положення договору щодо обов'язку сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемним, а в частині стягнення нарахованої неустойки позичальник звільняється від обов'язку її сплати на період воєнного стану.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що не укладав з ТОВ «Споживчий центр» кредитного договору та не отримував кредитних грошових коштів. Зазначена банківська картка, на яку позивач перераховував грошові кошти йому не належить, емітована АТ «Райффайзен Банк» у якому він не має жодного банківського рахунку. Невідома йому особа здійснила оформлення кредиту використавши його персональні дані, у зв'язку з чим звертався до поліції і за його заявою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування.
Заяви, клопотання.
04.08.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
22.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 21.07.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 08.08.2025.
08.08.2025 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 23.09.2025.
23.09.2025 ухвалою суду витребувано докази, розгляд справи відкладено на 13.10.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Згідно заявки кредитного договору № 09.07.2024-100000008 (кредитної лінії) (далі - Договір) він укладений 09.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та позичальником, який вказаний у договорі, як ОСОБА_1 . Договір містить інформацію про позичальника - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія та номер НОМЕР_2 , дата видачі 29/12/2000, орган, що видав Ковпаківський РВ СМУ УМВС України в Сумській області, ІПН НОМЕР_3 , реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: НОМЕР_11.
За цим договором позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 09/07/2024; сума кредиту - 16000 грн.; строк на який надається кредит - 124 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 09/11/2024; період користування кредитом - кожні 31 днів з дня надання кредиту; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Денна процентна ставка - 1.47 %. Комісія пов'язана з наданням кредиту - 1440 грн., нараховується та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1440 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 12185,37 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 45120 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом - 29120 грн. Неустойка - 160 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 20 Договору передбачено спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через систему BankID.
Вказано погоджений канал комунікації: смс інформування на фінансовий номер НОМЕР_10, а також що для підписання та укладення договору необхідно ввести код з смс - повідомлення, яке було відправлене на фінансовий номер НОМЕР_10.
Зазначено про підписання пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки кредитного договору № 09.07.2024-100000008 (кредитної лінії), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору № 09.07.2024-100000008 (кредитної лінії) електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е259 (а.с. 14-16).
Аналогічні відомості про позичальника відображено у паспорті споживчого кредиту, у якому зазначено про його підписання одноразовим ідентифікатором А259 (а.с. 17-18).
До позову долучено скріншот системи BankID Національного банку, у якому містяться персональні дані ОСОБА_1 та номер телефону НОМЕР_4 , тобто інший ніж фінансовий номер телефону, зазначений у кредитному договорі (а.с. 9).
Відповідно до листа ТОВ УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 08.07.2025 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 09.07.2024 00:05:50 на суму 16000 грн. номер картки НОМЕР_5 , номер транзакції в системі iPay.ua - 447585282, призначення платежу: видача за договором кредиту № 09.07.2024-100000008 (а.с. 10).
За інформацією АТ «Райффайзен Банк», наданою на запит суду 06.10.2025, банківська карта НОМЕР_5 емітована на ім'я ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ) (а.с. 57, 60).
Згідно виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_7 (банківська картка НОМЕР_5 ), який належить ОСОБА_5 09.07.2024 о 00:05 год. відбулось зарахування Moneysend IPAY_CREDIT_VISA1 ( Е8512163 ), Visa Direct, UKR на суму 16000 грн., в графі трансакції за рахунком: зазначено номер картки: Visa Gold ANONYMOUS НОМЕР_12 ; ім'я на карті «ANONYMOUS» (а.с. 58, 61).
З наданої відповідачем довідки АТ «Райффайзен Банк» від 21.08.2025 за період з 01.01.2024 по 20.08.2025 у ОСОБА_1 не було діючих рахунків та невиконаних зобов'язань в банку (а.с. 46).
12.10.2024 та 04.08.2025 ОСОБА_1 звертався до Сумського РУП ГУНП в Сумській області і за його заявою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом того, що невстановлена особа використовуючи його дані оформила кредит в ТОВ «Споживчий центр» в сумі 16000 грн. на банківську карту НОМЕР_5 (а.с. 47, 48, 49).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 09.07.2024-100000008 від 09.07.2024 заборгованість складає: 16000 грн. - основний борг; 23715 грн. - проценти; 1440 грн. - комісія; 8000 грн. - неустойка; 2880 грн. - дод. комісія, разом 52035 грн. (а.с. 11).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).
Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За вимогами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) виснувала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
В силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину, оскільки у встановленому порядку договір (або окремі його частини) недійсним не визнаний.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).
Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 09.07.2024-100000008, укладеним 09.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та позичальником, який вказаний у договорі, як ОСОБА_1 та зазначає, що останньому надано кредит у розмірі 16000 грн. шляхом перерахування на рахунок а з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_11.
Так, з наданих позивачем доказів встановлено, що за вказаним кредитним Договором 09.07.2024 о 00:05:50 здійснено переказ грошових коштів у сумі 16000 грн. на карту № НОМЕР_5 АТ «Райффайзен Банк», яка емітована на ім'я ОСОБА_5 , з виписки про рух коштів якого встановлено, що 09.07.2024 о 00:05 год. відбулось зарахування грошових на суму 16000 грн. з зазначенням в описі операції - Moneysend IPAY_CREDIT_VISA1 (Е8512163), Visa Direct, UKR.
Відповідних первинних документів, зокрема, довідки або платіжного доручення, які б підтверджували факт перерахування ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів за кредитним договором № 09.07.2024-100000008 у розмірі 16000 грн. на відповідний картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 позивачем суду не надано.
Крім того, позивач стверджує, що ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID національного банку та використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту.
Так, до позову долучено скріншот системи BankID Національного банку, у якому зазначені персональні дані ОСОБА_1 та номер телефону НОМЕР_4 , проте у кредитному договорі зазначено про погодження фінансового номеру НОМЕР_10 на який відправлено смс - повідомлення з кодом для підписання та укладення договору.
Жодних доказів про ідентифікацію позичальника, як ОСОБА_6 шляхом направлення на телефонний номер НОМЕР_10 одноразового ідентифікатора визначеного Законом України «Про електронну комерцію» та перебування цього номера у його користуванні суду не надано.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у відповідача ОСОБА_1 виникло зобов'язання за кредитним договором № 09.07.2024-100000008, укладеним 09.07.2024 з ТОВ «Споживчий центр».
З огляду на викладене, вирішуючи позов в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 09.07.2024-100000008 від 09.07.2024, що є підставою для відмови у позові.
Судові витрати.
При зверненні з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
За приписами частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним-договором № 09.07.2024-100000008 від 09.07.2024 у розмірі 52035 грн. - залишити без задоволення.
Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37356833.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя М.М. Косолап