Справа № 687/695/25
Провадження № 2/682/1238/2025
16 жовтня 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючого судді Матвєєвої Н.В.,
секретаря судового засідання Кисельової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута Хмельницької області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з ТОВ «Мілоан» договору про споживчий кредит №3464085 від 06.07.2021 ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 10000 грн. із строком кредитування 30 днів з 06.07.2021 до 05.08.2021, комісія за надання кредиту 700 грн., яка нараховується за ставкою 7% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 2640 грн., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідачка свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми позики та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка становить 39340 грн, що складається з: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28640 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, заборгованість за комісією 700 грн.
27.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» було укладено договір факторингу №78-МЛ, відповідно до якого права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3464085 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал».
Позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 39340 грн, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 13.08.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність разом з доказами про зміну прізвища із ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , відзив на позов не подавала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 06.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 був укладений споживчий кредит №3464085 від 06.07.2021, за яким ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 10000 грн. із строком кредитування 30 днів з 06.07.2021 до 05.08.2021, комісія за надання кредиту 700 грн., яка нараховується за ставкою 7% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 2640 грн., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».
Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до п.1.1 Договору №3464085 від 06.07.2021, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно п.2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Умовами договору передбачено пролонгацію строку кредитування, зокрема, п.п.2.3.1 визначено, що продовження строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Так, п.2.3.1 договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість Позичальнику.
Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту: на строк 3 дні - 3%, на строк 7 днів - 5%, на строк 15 днів - 10%.
П. 2.3.1.2 Договору передбачено умови прологації на стандартних (базових) умовах, за якими загальний строк прологації не може перевищувати 60 днів.
Згідно п.3.3.2 договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1-1.6 та п.2.4 цього договору.
Відповідно до п.4.1 договору, у випадку у разі прострочення зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування чи інших платежів позичальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.
З доказів наданих суду вбачається, що кредитодавець свої зобов'язання виконав належним чином.
Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідачки грошових коштів в розмірі 10000 грн. за договором від 06.07.2025 року (платіжне доручення № 50593344 від 06.07.2025).
Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 25.09.2025 року, від АТ КБ "Приват Банк" надійшла інформація про здійснення переказу грошових коштів на емітовану картку № НОМЕР_1 в сумі 10 000 грн. 06.07.2021 року.
Відповідачкою надано суду копію свідоцтва про шлюб, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 06.04.2022 року і змінила прізвище на ОСОБА_4 . Також відповідачка надала докази на підтвердження ідентифікації особи : паспорт громадянина України, РНОКПП, витяг з ресєтру територіальної громади про підтвердження місця реєстрації в с. Красностав Шепетівського району Хмельницької області. Проти позову заперечень не надано.
Після укладення договору відповідачка своїх зобов'язань за вказаним договором належним чином не виконувала, не здійснювала платежів в рахунок погашення суми позики та нарахованих процентів, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість за вказаним договором, яка становить 39340 грн., що складається з: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28640 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 700 грн - заборгованість за комісією.
27.10.2021 між ТОВ «Міолан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» було укладено договір факторингу №78-МЛ відповідно до якого права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3464085 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал».
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Таким чином, виходячи із викладеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази про надання відповідачці в кредит грошових коштів у сумі 10000 грн., розрахунок розміру заборгованості, відсутність доказів на спростування розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що є достатні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за договором у розмірі 39340 грн.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №1217 наданих послуг від 06.07.2025 року, детальний опис наданих послуг, ордер на надання правничої допомоги, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягнення судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн.
З цих підстав позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 526-530, 611, 1046-1050, 1077 ЦК України, ст. 6-16, 81, 89, 137, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість за кредитним договором №3464085 від 06.07.2021 року в загальному розмірі 39340 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх);
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/ або в підсистемі "Електронний суд".
Головуючий суддя Матвєєва Н.В.