Провадження № 2/679/821/2025
Справа № 679/1165/25
про затвердження мирової угоди
та закриття провадження у справі
17 жовтня 2025 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Безкровного І.Г.,
за участю секретаря с/з Хвещук К.В.,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю,
У провадженні Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває вказана цивільна справа.
13.10.2025 до суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди між сторонами від 06.10.2025 та закриття провадження у справі, згідно з якою сторонами досягнуто згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору щодо поділу спільного майна подружжя, і ними досягнуто мирової угоди, яку вони просять затвердити, а провадження у даній справі - закрити.
Сторони та їх представники у підготовче засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Також сторонами була надана суду мирова угода, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на наступних умовах:
1.ОСОБА_2 визнає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_1 .
2.ОСОБА_1 підтверджує, що не претендує на будь-яке майно, набуте у період шлюбу із ОСОБА_2 (в тому числі, але не виключно транспортні засоби, предмети, що мають культурну або історичну цінність, валютні цінності, грошові кошти тощо), які є або можуть вважатися спільним майном подружжя, та які на день припинення (розірвання) шлюбу залишилися у власності (володінні) ОСОБА_2 , та/або кошти, отримані від відчуження такого майна.
3.Сторони погоджують, що жодних претензій з приводу відшкодування понесених сторонами судових витрат у справі один до одного не мають.
4.Сторони підтверджують, що між ними досягнуто згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору щодо поділу майна подружжя, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні будь-які претензії один до одного щодо поділу майна подружжя або майна, яке могло б бути визнане спільним майном подружжя на день укладення даної мирової угоди, і такі претензії у них будуть відсутні в майбутньому.
У наданій сторонами спільній письмовій заяві про затвердження мирової угоди вказано, що сторонам відомі та зрозумілі наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи та мирову угоду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Судом встановлено, що мирова угода не суперечить закону, укладена з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, стосується лише прав та обов'язків сторін, а також не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Наслідки затвердження мирової угоди та закриття провадження сторонам відомі та зрозумілі, про що вони зазначили у наданій суду спільній письмовій заяві про затвердження мирової угоди.
За таких обставин, суд вважає за необхідне затвердити мирову угоду, укладену між сторонами, а також у зв'язку з цим закрити провадження у справі.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Під час подання цієї позовної заяви до суду позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 12112 грн, що вбачається з квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 18.08.2025 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 1, 29). З огляду на це суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору, що складає 6056 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 207, 208, 255, 258-261, 263 ЦПК України, суд,
Затвердити мирову угоду, укладену 06.10.2025 між позивачем ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) та відповідачем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на наступних умовах:
1. ОСОБА_2 визнає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_1 .
2. ОСОБА_1 підтверджує, що не претендує на будь-яке майно, набуте у період шлюбу із ОСОБА_2 (в тому числі, але не виключно транспортні засоби, предмети, що мають культурну або історичну цінність, валютні цінності, грошові кошти тощо), які є або можуть вважатися спільним майном подружжя, та які на день припинення (розірвання) шлюбу залишилися у власності (володінні) ОСОБА_2 , та/або кошти, отримані від відчуження такого майна.
3. Сторони погоджують, що жодних претензій із приводу відшкодування понесених сторонами судових витрат у справі один до одного не мають.
4. Сторони підтверджують, що між ними досягнуто згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору щодо поділу майна подружжя, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні будь-які претензії один до одного щодо поділу майна подружжя або майна, яке могло б бути визнане спільним майном подружжя на день укладення даної мирової угоди, і такі претензії у них будуть відсутні в майбутньому.
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого нею під час подання позовної заяви у цій цивільній справі за квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 18.08.2025 у розмірі 6056 (шести тисяч п'ятдесяти шести) гривень.
Роз'яснити сторонам, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, а виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред'явлена для її примусового виконання, у разі не виконання мирової угоди, протягом трьох років із дня, наступного після набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня складення цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.Г. Безкровний