Справа № 2-др/593/3/2025
"16" жовтня 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Паньків М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бережани заяву ТзОВ ''Споживчий центр'' про постановлення додаткового рішення у цивільній справі № 593/753/25 за їх позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Бережанського районного суду від 16 вересня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» були задоволенні та стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»:
- 20 295 гривень 22 копійки - заборгованості за кредитним договором № 17.02.2024-100002025 від 17 лютого 2024 року та 2422 гривні 40 копійок - сплаченого позивачем судового збору.
23 вересня 2025 року представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в даній справі, посилаючись на те, що стороною позивача окрім витрат, понесених по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн.40 коп., були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., що підтверджується долученими ним до заяви документами, а так як витрати, понесені на професійну правничу допомогу відповідно до ст.137 ЦПК України є витратами по справі, а тому вказані кошти також просив стягнути із відповідача на користь позивача.
Сторони в судове засідання не з'явилися, а тому у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши подану захисником заяву, суд вважає, що слід ухвалити додаткове рішення, оскільки при постановленні 16 вересня 2025 року судом рішення не вирішувалося питання щодо витрат, понесених позивачем на надання правової допомоги.
Згідно із ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3)судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2-ч.4 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги ТзОВ'' Споживчий центр'' про стягнення на його користь витрат, понесених ним на правничу допомогу по вказаній справі у розмірі 6 000 гривень слід задоволити, виходячи із наступного.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В якості доказу понесених витрат сторона позивача долучила до матеріалів справи: копію договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 1 квітня 2025 року; звіт про виконану роботу відповідно до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 1 квітня 2025 року по клієнту ОСОБА_1 та банківський документ на оплату послуг, а саме: платіжну інструкцію № СЦ00039887 від 19 вересня 2025 року, яка свідчать про те, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» відповідно до договору № 01/25-СЦ від 1 квітня 2025 року поніс витрати на правничу (правову) допомогу, проплативши за послуги захисника адвокатському об'єднанню ''ЛЕКС ВЕРІТАС'' грошові кошти на суму 6 000грн..
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову та на позивача у разі відмови в позові.
А так як, постановляючи 16 вересня 2025 року по справі рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» слід задоволити, а тому понесені позивачем судові витрати по даній справі на правничу допомогу адвоката також слід віднести на рахунок відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 137,141, 246, 259, 263-265, 268-270, 273, 352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ТзОВ '' Споживчий центр'' про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 593/753/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТзОВ ''Споживчий центр'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-а, Код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати по оплаті послуг адвокатського об'єднання ''ЛЕКС ВЕРІТАС'' за надання правничої допомоги в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.
Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд даного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 16 жовтня 2025 року
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.