Справа № 487/7641/25
Провадження № 1-кс/487/4545/25
16.10.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення
встановив:
09.10.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла вказана вище скарга, в якій представник скаржника просить визнати бездіяльність працівників МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 26.09.2025 незаконною; зобов'язати уповноважених осіб Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області внести відомості до ЄРДР, викладені в заяві від 26.09.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 26.09.2025 директор ТОВ "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_4 звернувся до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте відомості за вказаною заявою уповноваженою особою Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області до ЄРДР не внесені, чим порушено процесуальні права, передбачені КПК України.
Представник скаржника у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, скаргу підтримала, просила про її задоволення.
Представник Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов до такого висновку.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Зокрема згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що 26.09.2025 директор ТОВ "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_4 звернувся до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин,що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело,з якого виявлені обставини,що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин,що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я,по батькові та посада службової особи,яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини,передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Таким чином КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.
Так статтею 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Із заяви директора "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 26.09.2025 № 103 слідує, що Господарським судом Миколаївської області було винесено судовий наказ від 11.07.2025 про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_5 , який набрав законної сили та не виконується останньою.
На важливість належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Крім того у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід'ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв'язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, ст. 129-1, ч. 2 якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Нормами КПК України не передбачено іншого порядку перевірки обставин викладених у заяві, повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення, окрім як проведення досудового розслідування, яке, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а, виходячи із загальних засад кримінального провадження - всебічність, повнота та неупередженість дослідження обставин кримінального провадження є обов'язком прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже встановити наявність або відсутність події кримінального правопорушення, встановити наявність чи відсутність в діянні складу кримінального правопорушення можливо лише шляхом здійснення досудового розслідування у встановленому законом порядку.
Із заяви директора ТОВ "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_4 встановлено, що вона містить короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, тобто містить відомості, достатні для внесення до ЄРДР.
Таким чином якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати уповноважену особу Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві директора ТОВ "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_4 від 26.09.2025 вих. № 103.
Керуючись ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській областівнести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві директора ТОВ "Юридична компанія АБЛЕКС" - ОСОБА_4 від 26.09.2025 вих. № 103.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Заводського
районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1