Справа № 466/8929/24
Провадження № 1-кп/466/385/25
16 жовтня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142040000040 від 19.06.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кудлатівка Калуського району Івано - Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працевлаштованого на посаді слюсара з ремонту у ЛМКП «Львівтеплоенерго», особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення обороноздатності держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», на усій території України оголошена та проводиться загальна мобілізація військовозобов'язаних.
З метою оновлення військово облікових даних, ОСОБА_5 , з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 де запрошений для проходження військово-лікарської комісії, яку 10.06.2024 пройшов у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 118/2430 від 10.06.2024 визнаний придатним до військової служби за мобілізацією.
Проте, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, будучи придатним до військової служби, за відсутності інших підставі на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», достовірно знаючи про проведення загальної мобілізації на території України та призову резервістів до лав Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність передбачену ст. 336 КК України 10.06.2024, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , відмовився від отримання повістки про прибуття о 09:00 12.06.2024 для подальшої відправки у Збройні сили України у зв'язку із релігійними переконаннями, про що складено акт про відмову від отримання повістки на відправку.
Усвідомлюючи наслідки відмови від проходження військової служби у Збройних силах України, розуміючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_5 , тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, тобто без поважних причин відмовився від проходження військової служби, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію».
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні звернувся з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що обвинуваченому ОСОБА_5 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 22.08.2026 року. Окрім того, ОСОБА_5 раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. А тому ОСОБА_5 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, а кримінальне провадження щодо нього за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника в повному обсязі та просить суд його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо клопотання захисника щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі ст.48 КК України.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечує щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, захисника, самого обвинуваченого, який просить закрити провадження на підставі ст.48 КК України, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Як передбачено ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судоми України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності за ст.48 КК можливе у разі, коли особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст.48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Згідно Постанови Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км 19), особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20).
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 надано відстрочку (бронювання) від призову на військову службу під час мобілізації строком до 22.08.2026, тип відстрочку п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується обліковим документом сформованим у мобільному застосунку «Резерв +».
Отже, на момент розгляду в судовому засіданні клопотання захисника, ОСОБА_5 є заброньованим, у зв'язку з цим, доцільність застосування до ОСОБА_5 заходів кримінально-правового впливу відпала.
Обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснені наслідки його звільнення від кримінальної відповідальності і він наполягає на його звільненні від кримінальної відповідальності.
Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, його посткримінальної поведінки, суд приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період, та на момент розгляду справи у суді, змінилася обстановка, так як військовозобов'язаному ОСОБА_5 з серпня 2025 року надано відстрочку (бронювання) від призову на військову службу під час мобілізації строком до 22.08.2026, а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.
Таким чином, з огляду на існування зазначених вище обставин на даний час обстановка, яка оточувала обвинуваченого ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення.
Як передбачено ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд приходить до переконання, що клопотання захисника підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України, відповідно до ст. 48 КК України, в зв'язку із зміною обстановки, оскільки встановлено, що військовозобов'язаному ОСОБА_5 надано відстрочку (бронювання) від призову на військову службу під час мобілізації, а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, що відповідно до ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. ст. 12, 44, 48 КК України, ст. ст.284-288, 370-372, 376 КПК України, суд
постановив:
клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження №42024142040000040 від 19.06.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - закрити.
Речові докази по справі:
- військовий білет НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_5 ; облікова карта до військового білету НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_5 ;
- повістка на відправку на 09:00 на 12.06.2024, акт про відмову від складання психологічних тестів від 10.06.2024, акт про відмову від отримання мобілізаційного розпорядження від 10.06.2024, акт про відмову від отримання повістки на відправку від 10.06.2025, довідка №118/2430 військово-лікарської комісії від 10.06.2024 - повернути ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1