Справа № 450/1749/25 Провадження № 2/450/1510/25
13 жовтня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, про визнання прав та обов'язків забудовника, права власності на будівельні матеріали і обладнання в порядку спадкування,-
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, про визнання прав та обов'язків забудовника, права власності на будівельні матеріали і обладнання в порядку спадкування.
Ухвалою від 14.05.2025 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.
21.05.2025 року представником позивача ОСОБА_1 подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
12.06.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області отримано спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі, яка укладена 03 червня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 11.08.2025 року.
Протокольною ухвалою від 11.08.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
01.10.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області отримано спільну заяву представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 та відповідача про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі, яка укладена 26.09.2025 року між ОСОБА_2 , його представником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
З поданої мирової угоди вбачається, що сторони просили визнати за відповідачем ОСОБА_4 права та обов'язки забудовника житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за відповідачем ОСОБА_4 право власності на будівельні матеріали і обладнання, які вкладені у житловий будинок АДРЕСА_1 , будівництво якого в 1969 році розпочав ОСОБА_5 відповідно до рішення виконкому Пустомитівської районної ради депутатів трудящих № 175 від 27.03.1969 року. Відповідач ОСОБА_3 забов'язується виплатити позивачу ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 10000 грн. протягом 10-ти днів з дня постановлення ухвали суду про затвердження мирової угоди. Судові витрати, понесені сторонами в даній цивільній справі, покладаються на ту сторону, яка їх понесла. Мотивували мирову угоду тим, що житловий будинок АДРЕСА_1 , фактично збудований відповідачем ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заяву про затвердження мирової угоди та просив таку затвердити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подану ним заяву про затвердження мирової угоди та просив таку затвердити.
Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши думку присутніх сторін, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Позивач ОСОБА_2 звертаючись із даним позовом до суду просив визнати за ним права та обов'язки забудовника, а також право власності на будівельні матеріали і обладнання житлового будинку АДРЕСА_1 ,в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
Згідно мотивів мирової угоди відповідач ОСОБА_3 приймав участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 ,а фактично не будучи його забудовником, здійснив його будівництво своїми силами.
Водночас, згідно мотивів попередньої мирової угоди та наданих у судовому засіданні пояснень відповідача ОСОБА_3 , вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 ,збудований ним особисто за його власні кошти та придбані матеріали.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Таким чином, визнання прав та обов'язків забудовника, а також права власності на будівельні матеріали і обладнання житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування не є можливим у випадку належності таких живій особі, оскільки спадкові права та обов'язки виникають лише після смерті власника.
Крім цього, доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).
Таким чином, поведінка відповідача ОСОБА_3 в частині зміни своїх показів щодо будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , не відповідає принципу добросовісності.
З огляду на викладене, умови мирової угоди суперечать закону, порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб і є невиконуваними.
Відтак, суд прийшов до висновку, що у затвердженні мирової угоди слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 207, 259, 260 ЦПК України, суд,-
Відмовити в затвердженні мирової угоди від 26.09.2025 року, укладеної між представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, про визнання прав та обов'язків забудовника, права власності на будівельні матеріали і обладнання в порядку спадкування.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 16.10.2025 року.
Суддя Мусієвський В.Є.