Єдиний унікальний номер №943/1945/25
Провадження № 2/943/1544/2025
про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та оплату вимушеного прогулу, -
позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним вище позовом, у якому просить:
- визнати незаконним і скасувати наказ № 121-К від 12.09.2025 року;
- зобов'язати відповідача поновити позивачку ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури з неповним навантаженням (9 годин) Полоницької філії Задвір'янського ОЗЗСО I-III ст. з наданням графіку роботи, в якому будуть години вчителя української мови та літератури (9 годин у 5-9 класах Полоницької філії Задвір'янського ОЗЗСО I-III cт.);
- стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки виконанння судового рішенняу справі № 943/1459/24 від 24 червня 2025 року до 12.09.2025 року, а також середній заробіток за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення від 12.09.2025 року до постановлення судом законного і справедливого рішення.
Вивчивши матеріали даної позовної заяви, суддя приходить до переконання про залишення її без руху, виходячи із таких мотивів.
Частиною першою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, до матеріалів позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом із тим, позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві помилково зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору за її подання згідно Закону України «Про судовий збір».
Натомість, статтею 5 цього Закону встановлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі звільняються лише в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вимог(або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №910/4518/16, яка є обов'язковою для врахування судом в силу приписів частини четвертої статті 263 ЦПК України, де Суд виснував щодо застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та реалізації особою права звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного в постанові від 17 червня 2021 року в справі №725/5849/20, що з урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Так само Закон України «Про судовий збір» не визначає пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у вказаній категорії справ. Таким чином, при зверненні з указаним позовом позивач був звільнений від сплати судового збору лише в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, а в іншій частині вимог судовий збір підлягав оплаті. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №761/943/18, від 15 лютого 2021 року в справі №372/4328/19.
Відтак, ураховуючи наведене, позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за двома позовними вимогами: про визнання незаконним і скасування наказу та про поновлення на роботі, а за іншою позовною вимогою, що випливає із трудових правовідносин, зокрема: про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, слід сплатити судовий збір на загальних підставах.
Зокрема, згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 3028 грн.
Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028х0,4=1211,20 грн.), а тому суд визначає розмір судового збору за вказану позовну вимогу в розмірі 1211,20 грн. (3028х0,4=1211,20 грн).
Разом із тим, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За таких обставин, оскільки позовна заява подана ОСОБА_1 до суду в електронній формі, а тому ставки судового збору за подання даної позовної заяви становитиме такі розміри, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 для відповідного розміру ставки судового збору, а саме:
- за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (1211,20х0,8=968,96 грн.);
Таким чином, оскільки позивачкою не сплачено судовий збір при зверненні до суду із цим позовом, як і не долучено документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, а відтак позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн., зазначивши:
Отримувач коштів: ГУК Львiв/Буська тг /22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294,
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО): 899998,
Рахунок отримувача: UA408999980313111206000013857,
Код класифікації доходів бюджету: 22030101,
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Буський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, тобто містить в собі наступні недоліки, а саме позовній заяві не вказано: копія листа з описом вкладення щодо надсилання третій особі позовної заяви та додатків до неї.
Згідно додатків до позовної заяви позивачка надала квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету відповідача - Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, проте надсилання копій позовної заяви з додатками третій особі - відсутні.
Відповідно до вимог абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до розділу 1 «Підсистема «Електронний суд» глави ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, вказано:
- пунктом 24 зазначається - підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;
- пунктом 29 вказано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).
В силу вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте позовна заява та додані до неї документи подані представником позивача в електронній формі з використання сервісу «Електронний суд», однак до позовної заяви не надано докази надсилання її копії та копій доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення третій особі - ОСОБА_2 .
Отже у разі відсутності у третьої особи - ОСОБА_2 зареєстрованого електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету, копія позовної заяви та додатки надсилається третій особі у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
За таких обставин, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення вищеописаних недоліків, що не перевищує десяти днів з дня вручення їй копії цієї ухвали.
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 247, 260, 261, 263 ЦПК України, суддя -
позовну заяву ОСОБА_1 до Задвір'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та оплату вимушеного прогулу, - залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачці десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків у вказаний строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Б. Кос