Справа № 336/6074/25
Пр. 1-кп/336/1329/2025
про призначення судового розгляду
15 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в режимі відеоконференцзв'язку матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082210000224 від 04.04.2025, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який отримав базову загальну середню освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», одруженого, має на утриманні малолітню дитину, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання (зі слів): АДРЕСА_2 , раніше судимого
- 09.05.2024 Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75,76 КК України звільненого від відбуття покарання із іспитовим строком на 1 рік, за даними ЄДРСР питання про звільнення від призначеного покарання за закінченням іспитового строку станом на 04.07.2025 не розглядалось;
за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , іншого учасника кримінального провадження: представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , -
30.06.2025 керівник Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з обвинувальним актом за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Справу 30.06.2025 передано в провадження визначеного головуючого судді після здійснення автоматизованого розподілу судової справи між суддями за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, у встановленому законом порядку призначено підготовче судове засідання відповідно до ухвали суду від 01.07.2025.
Перед початком підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_9 подав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , датоване 14.10.2025.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні, підсудність справи віднесена до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Тому сторона обвинувачення просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Також стороною обвинувачення заявлено про необхідність виклику до суду для допиту всіх учасників процесу згідно зі списком осіб, які підлягають виклику до суду.
Обвинувачений та його захисник, а також представник потерпілого під час підготовчого судового засідання проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, як і проти прийняття до розгляду цивільного позову.
Крім того, відповідно до клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Під час проведення досудового розслідування встановлено відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування. Враховуючи наведене, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, строком на 60 днів з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Сторона захисту під час обговорення клопотання просила залишити його без задоволення, застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із обмеженням волі. Також обвинувачений підтвердив своєчасне отримання копії клопотання, просив направити його для продовження проходження військової служби.
Заслухавши думку присутніх, відповідно до ст.315 КПК України, суд дійшов висновку про можливість провести підготовку до судового розгляду і визначити дату та місце його проведення. Підстав для прийняття інших процесуальних рішень судом не встановлено.
На виконання ч.4 ст.315 КПК України судом під час підготовчого судового засідання роз'яснено обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, враховуючи санкцію ч.1 ст.115 КК України.
Обвинувачений не скористався своїм правом на розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. Тому справу необхідно розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.616 КПК України у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
Із відповідним клопотанням до прокурора обвинувачений не звертався.
Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв'язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Встановлено, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя. Обставини, викладені в обвинувальному акті, не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні. Необхідним є виклик всіх учасників кримінального провадження.
Під час підготовчого судового засідання учасниками процесу клопотань про вжиття інших заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого не заявлено.
Крім того, судом встановлено, що обставини, передбачені ст.76 КПК України, що виключають участь головуючого судді у розгляді кримінального провадження, відсутні.
Згідно з положеннями ч.2 ст.314-1 КПК України підстав для складання досудової доповіді судом не встановлено.
Крім того, відповідно до ст.128 КПК України на стадії підготовчого судового розгляду суд вважає за можливе прийняти до розгляду цивільний позов потерпілої про стягнення з обвинуваченого завданої моральної шкоди, оскільки ставиться питання про її спричинення саме внаслідок скоєння кримінального правопорушення. У зв'язку із прийняттям позову до розгляду, обвинуваченого слід визнати цивільним відповідачем, його захисника - представником цивільного відповідача, потерпілу - цивільним позивачем, її представника - представником цивільного позивача відповідно, роз'яснити їм процесуальні права, якими вони наділені за змістом кримінально-процесуального законодавства, вручивши пам'ятки із їх роз'ясненням.
Суд, розглянувши клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення у зв'язку із таким.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя вд 25.08.2025 постановлено продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3)" та після етапування з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" з 26.08.2025 до 24.10.2025 включно.
Клопотань про зміну або скасування обраного запобіжного заходу згідно з ч.7 ст.176 КК України на час проведення засідання до суду не надходило.
Під час розгляду клопотання, суд враховує, що ч.1 ст.5 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків (наприклад, законний арешт особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення) і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно зі ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що, як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Підтвердження звільнення обвинуваченого від призначеного покарання, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, станом на дату розгляду клопотання відсутнє.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності ряд обставин, наведених у переліку даної норми.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Тому суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти дійсно обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, за результатами розгляду клопотання, з урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку про збереження на даний час суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що відповідає ч.1 ст.197 КПК України, з 16.10.2025, адже дата розгляду вже охоплена строком дії попередньої ухвали суду.
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, зокрема, тяжкості правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, адже злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, є особливо тяжким. Суд зауважує, що обвинувачений раніше судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є військовослужбовцем за контрактом, постійно мешкає на території м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчить тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність можливого покарання, в разі доведеності вини, ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв'язку із початковим етапом розгляду судового провадження, потерпілий та свідки сторони обвинувачення судом не допитані, в разі наявності такої необхідності за умови встановлення відповідного порядку дослідження доказів, вплив обвинуваченого є можливим. Так обставина, що обвинувачений та свідки з боку обвинувачення знайомі із ОСОБА_3 , під час підготовчого судового засідання не спростована. Надання пояснень обвинуваченим (показів) його правом та віднесено до іншої стадії провадження справи в суді.
Тому, оскільки обвинувачений об'єктивно може здійснювати вплив або навіть тиск на вказаних осіб, що може призвести до уникнення від кримінальної відповідальності (за умови доведеності провини), зазначене перешкоджатиме здійсненню розгляду кримінального провадження.
При цьому, суд може обґрунтувати свої висновки за загальним правилом на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Також відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи кваліфікацію діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , дійсно можна засвідчити існування такого ризику як можливість іншого кримінального правопорушення.
Наведені обставини дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, перешкоджатиме ухиленню обвинуваченого від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на переконання суду, перешкоджатиме ухиленню обвинуваченого від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Судом встановлено, що за станом здоров'я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі. Доказів протилежного суду не надано.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).
Тримання під вартою є виправданим, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (справа «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy, Заява №26772/95, від 06 квітня 2000 року).
У п.51 справи «Летелье проти Франції» (Letellier v. France, Заява №12369/86, від 26 червня 1991 року) Європейський суд з прав людини зазначив: суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, суд вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є реальними та зберігають свою актуальність.
На переконання суду клопотання прокурора відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується особі та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Зберігає свою актуальність й те, що продовження строку дії запобіжного заходу забезпечить можливість особистої участі обвинуваченого під час судового провадження.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу, не повєязаного із обмеженням волі особи, не забезпечить, відповідно до висновків суду, належної процесуальної поведінки ОСОБА_3 та нормативно не передбачено (ч.8 ст.176 КПК України).
За змістом ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Так, п.2 вказаної норми закріплено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. Відповідно, застава як альтернативний запобіжний захід в даному провадженні не застосовується з вказаних нормативних підстав..
Керуючись ст. 31, 76, 115, 176-178, 182-183, 193, 194, 196-197, 201, 205-206, 219, 309, 314-316, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта у відношенні ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на 15 жовтня 2025 року на 13 годину 45 хвилин, який відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
Наступними датами судових засідань відповідно до встановленого та узгодженого графіку розгляду кримінального провадження визначити 27.10.2025 о 12-00 годині, а також 10.11.2025 об 11-00 годині.
Справу розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, враховуючи думку обвинуваченого та за відсутності клопотання сторони захисту про інше.
Прийняти до розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 завданої моральної шкоди.
Визнати потерпілу ОСОБА_6 цивільним позивачем, представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 - представником цивільного позивача, обвинуваченого ОСОБА_3 - цивільним відповідачем, захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 - представником цивільного відповідача, вручити їм пам'ятки про права та обов'язки особи, яка бере участь у судовому розгляді, передбачені КПК України, копію позовної заяви із додатками.
Клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Дніпровська установа виконання покарань (№4)" та, після етапування - з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" з 16.10.2025 до 14.12.2025 включно.
Строк дії ухвали визначити до 14.12.2025 включно.
Копію ухвали суду надіслати Державній установі "Дніпровська установа виконання покарань (№4)", зокрема, для приєднання до особової справи обвинуваченого, а також для вручення обвинуваченому, вручити захиснику обвинуваченого та прокурору..
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст.135-139 КПК України.
Ухвала суду в частині призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України, в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1