ЄУН: 336/7300/25
Провадження №: 3/336/4580/2025
Іменем України
16 жовтня 2025 року
Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зі слів мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , не працюючого,паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,РНОКПП не встановлено(особу неможливо однозначно ідентифікувати)
про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,-
встановила:
20.07.2025 р.о 21.31 год. ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda номерний знак НОМЕР_2 по вул.Ігоря Сікорського 187 в м.Запоріжжі з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 по у відповідній графі протоколу зазначив,що суті порушення пояснення надасть у суді(а.с.1).
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 пояснив,що дійсно за вказаних у протоколі обставин керував автомобілем,був зупинений працівниками поліції,під час перевірки документів його безпідставно запідозрили у тому,що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння,оскільки на це вказували ознаки,зокрема ,тремтіння пальців рук,колір обличчя,зіниці очей. Гречко повідомив,що під час перебування на військовій службі був тричі контужений,згодом звільнений з лав ЗСУ за станом здоров'я,приймає ліки за призначенням,мав при собі рецепт від лікаря та пропонував поліціянтам з ним ознайомитись. Натомість,його аргументи до уваги не прийняли,запропонували прослідувати на обстеження до медичного закладу за направленням,від огляду він дійсно відмовився. Такі свої дії пояснив тим,що дуже емоційно відреагував на саму ситуацію, очікував,що йому запропонують на місці зупинки « дути у трубочку»,а коли дізнався,що на огляд необхідно прослідувати до медичного закладу,вважав,що не встигне до початку комендантської години повернутись додому. Від керування автомобілем його відсторонили,наступного дня він забрав автомобіль ввечері.
Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням досліджених доказів,відеозапису,суддя встановила, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення,яке ставиться йому за провину,знайшла своє підтвердження ,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення по статті 130 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння,тобто сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції в процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.
Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у ОСОБА_1 низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин,користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі, на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, зокрема, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Так, поліцейським під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки стану наркотичного сп'яніння,а саме:тремтіння пальців рук,неприродна блідість обличчя,розширені зіниці очей,які не реагують на світло,які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення та ОСОБА_1 не оспорювалось,що він дійсно мав такі зовнішні прояви наслідків отримання контузії.
При розгляді справи встановлено,що поліцейським після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та виявлення ознак наркотичного сп'яніння запропоновано останньому пройти огляд у медичному закладі,про що складено письмове направлення від 20.07.2025 р., однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився,що зафіксовано на відеозапису та не оспорювалось ним під час розгляду справи.
Суддя акцентує увагу на тому, що відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Також суддя зауважує, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях водія складу вказаного адміністративного правопорушення.
Суддя переконаний,що ситуація, відповідно до якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагала від ОСОБА_1 виконати законні вимоги працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі і висловити доводи на свою користь щодо причин виникнення виявлених у нього ознак стану наркотичного сп'яніння,зокрема,про вживання ліків за призначенням,лікарю-наркологу,до повноважень якого віднесено складання висновку про перебування особи у стані сп'яніння або відсутності такого стану.
Дослідженими матеріалами справи зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та певні деталі і обставини, які прямо вказують на нього як на правопорушника, який керував транспортним засобом с явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння.
На висновки судді не впливають пояснення ОСОБА_1 про те,що в наступні дні його кілька разів зупиняли працівники поліції та він проходив огляд на стан сп'яніння з негативним результатом,оскільки не спростовують обставин,що мали місце 20.07.2025 р.
Як передбачено ст.6 КОНВЕНЦІЇ
про захист прав людини і основоположних свобод,кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 397650 від 20.07.2025 р.вбачається,що він складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року,без зауважень з боку ОСОБА_1 ,відомості,викладені у протоколі,під час розгляду справи в суді не спростовані,узгоджуються з відеозаписом,тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.
Проаналізувавши всі досліджені при розгляді справи письмові докази та відеоматеріали, суддя дійшла висновку, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак, відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано,в тому числі при розгляді справи за участю ОСОБА_1 .
Отже, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимогу п. 2.5 ПДР,в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно довідки бази даних підсистеми Адмінпрактика, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 ,яке при складанні протоколу про адміністративне правопорушення тимчасово вилучено.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 передбачене санкцією статті 130 ч.1 КУпАП стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,не вбачаючи підстав для звільнення особи від відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб(на час вчинення правопорушення), а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,суддя-
постановила:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001,Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху
з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок
Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 34000(тридцять чотири тисячі )гривень;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду .
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови,а щодо постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,-протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи,щодо якої винесено постанову,може бути поновлено органом(посадовою особою),правомочним розглядати скаргу.
Суддя Ю.А.Галущенко
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»________ 20___рік