ЄУН: 335/11352/24
Провадження №: 2/336/4717/2025
16 жовтня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Уткіної Є.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Тивоненка Д.Р. (в режимі відеоконференції), представника відповідачки ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Центральний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -
встановив:
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тивоненка Д.Р., через систему «Електронний суд», звернувся до суду із вказаною позовною заявою, уточненою 03.02.2025, за змістом якої просив звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам за період з 01.02.2019 року по 30.09.2022 року в сумі 406 599,94 грн., що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження № 66757047, відкритого 09.09.2021, що перебуває в провадженні Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі виконавчого листа, виданого 06.09.2021 року Шевченківським районним судом міста Запоріжжя у справі 336/1282/19, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26 лютого 2019 року до досягнення старшою дитиною повноліття, а також стягнути судові витрати.
В обґрунтування остаточних позовних вимог зазначено, що 25.10.2013 року між позивачем і відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстрований у Шевченківському відділі ДРАЦС реєстраційної служби ЗМУЮ, актовий запис 434.
Сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2019 у справі 336/1283/19 шлюб між сторонами було розірвано.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2021 у справі № 336/1282/19, залишеного без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 10.08.2021, з позивача стягуються аліменти на утримання спільних дітей сторін в розмірі частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, до досягнення дітьми повноліття.
На даний час на виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) перебуває виконавчий лист від 06.09.2021 року по вищевказаній справі, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 66757047.
Заявляючи вимогу про звільнення від сплати заборгованості по аліментам за період з 01.02.2019 року по 30.09.2022 року, представник позивача вказує на те, що з лютого 2019 року по травень 2019 року сторони разом з неповнолітніми дітьми ще проживали разом однією сім'єю, а з червня 2019 року по вересень 2022 року спільні діти сторін проживали у батьків відповідачки на непідконтрольній Україні території, а саме в селі Широке Веселівського району Запорізької області, яке є тимчасово окупованою територією. В зазначений період відповідачка не проживала разом з дітьми, постійно мешкала та працювала в м. Запоріжжі, відтак у позивача був відсутній обов'язок сплачувати аліменти, які,на думку позивача,витрачалися не на утримання дітей.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2025 вказану цивільну справу було прийнято до провадження суддею Галущенко Ю.А., відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.
26.02.2025 від представника відповідачки - адвоката Журавльова Д.І., через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві вказав, що обставини, на які посилається позивач, не є підставою для скасування заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла в батька перед його дітьми, оскільки він без поважних причин нехтував своїми батьківськими обов'язками щодо належного утримання дітей.
04.03.2025 від представника позивача - адвоката Тивоненка Д.Р., через систему «Електронний суд», надійшла відповідь на відзив, а також заява про зміну предмету позову, в якій він просить звільнити ОСОБА_7 від обов'язку сплачувати аліменти, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження № 66757047, відкритого 09.09.2021, що перебуває в провадженні Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі виконавчого листа, виданого 06.09.2021 Шевченківським районним судом міста Запоріжжя у справі № 336/1282/19, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26 лютого 2019 до досягнення старшою дитиною повноліття за період з 01.02.2019 року по 30.09.2022 року на суму 406 599,94 грн., стягнути з відповідачки судові витрати.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13.03.2025 закрито підготовче засідання у справі, призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та його представник у вступному слові просили позов задовольнити з підстав зазначених в уточненій позовній заяві та з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
У вступному слові позивач зазначив,що у вказаний в позові період часу з 01.02.2019 р.по 30.09.2022 р.він вважає,що не зобов'язаний був сплачувати аліменти на користь позивачки,оскільки до травня 2019 р.мешкав разом з нею та дітьми,які надалі проживали з її батьками,тому вважає,що кошти,виплачені за цей період як аліменти,витрачались позивачкою не в інтересах дітей. Водночас, не заперечував,що в цей період його діти,крім іншого, отримували одяг,харчування,лікування,проходили вакцинацію. Також вказав, що на теперішній час заборгованість зі сплати аліментів фактично погашена.
Представник відповідачки просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наголосив на тому,що позов має штучний характер,був поданий одразу після ознайомлення позивача з іншим позовом про стягнення пені та неустойки за певний час,обставини,на які посилається позивач у цій справі,були розглянуті судом під час вирішення справи про стягнення аліментів та їм дана оцінка у судовому рішенні. Також вказав,що на час розгляду справи позивач повність сплатив заборгованість по аліментам,яка виникла виключно з його вини,оскільки позивач сплачував аліменти не кожного місяця та не у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляду справи без участі представника відділу державної виконавчої служби.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.10.2013, який було розірвано 30.05.2019 рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 336/1283/19.
Сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 15.04.2014 Шевченківським відділом ДРАЦС РС ЗМУЮ, актовий запис 447), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 16.04.2015 Шевченківським відділом ДРАЦС РС ЗМУЮ, актовий запис 435), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 16.04.2015 Шевченківським відділом ДРАЦС РС ЗМУЮ, актовий запис 436).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2021 у справі № 336/1282/19, залишеного без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 10.08.2021, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 26 лютого 2019 року до досягнення старшою дитиною повноліття. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про визначення місця проживання дітей залишено без задоволення.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хупавченко Н.Ю. від 09.09.2021 відкрито виконавче провадження (ВП № 66757047) на підставі виконавчого листа № 336/1282/19, виданого 06.09.2021 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який складений державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) Тішиною І.В., станом на 31.05.2024 ОСОБА_1 мав заборгованість зі сплати аліментів за період з лютого 2019 року по травень 2024 року у розмірі 173 318,48 грн.
Також, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем Центрального ВДВС у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса) Кабаченко Ю.Ю., станом на 11.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з лютого 2019 року по грудень 2024 року складала 134 161,44 грн.
Розрахунки здійснено виходячи з утримання 1/2 частини доходу боржника, як це визначено рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач є працездатними та офіційно працевлаштованими, обидва працюють в ПАТ «Мотор Січ» в м. Запоріжжі та отримують регулярний дохід.
27.08.2019 позивачем ОСОБА_1 була придбана у власність 1/3 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 27.08.2019, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Пянтковською О.Г. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер витягу 178810169, дата формування 27.08.2019).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв'язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо).
Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
У справі, яка розглядається, позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, на те, що з лютого 2019 року по травень 2019 року сторони разом з неповнолітніми дітьми ще проживали разом однією сім'єю, а з червня 2019 року по вересень 2022 року спільні діти сторін проживали у батьків відповідачки на непідконтрольній Україні території, а саме в селі Широке Веселівського району Запорізької області, що є обставинами, які мають істотне значення у розумінні ст. 197 СК України, крім того у відповідності до ст. 181 СК України дають підстави для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам за період з 01 лютого 2019 року по 30 вересня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що його слід частково звільнити від заборгованості зі сплати аліментів, з огляду на наступне.
Аналізуючи зібрані у справі докази та правові норми, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилася за період з лютого 2019 року по вересень 2022 року, враховуючи перебування сторін у шлюбі з лютого 2019 року по травень 2019 року, а також тимчасове проживання дітей з червня 2019 року по вересень 2022 року разом з батьками відповідачки, оскільки дана обставина не є такою, що має істотне значення.
В судовому засіданні не здобуто доказів на підтвердження існування обставин, що мають істотне значення, які б могли бути підставою для часткового звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, що за рішенням суду стягнуті з нього на користь дітей: ОСОБА_4 , 2014 р.н., ОСОБА_5 , 2015 р.н. та ОСОБА_6 , 2015 р.н.
Суд звертає увагу і на той факт, що заборгованість за аліментами, утворилась за період з лютого 2019 року по вересень 2022 року, в зв'язку з тим, що позивач здійснював платежі нерегулярно, в той час коли діти потребували матеріального утримання, не зважаючи на можливість батька це робити.
На вимогу позивача суд дослідив висновок органу опіки та піклування,підготовлений у іншій справі за позовом про визначення місця проживання дітей,який вирішений судом по суті. За змістом цього висновку згадується про відсутність у позивача заборгованості по сплаті аліментів.
Суд не приймає до уваги згадуваний висновок як доказ визначення розміру заборгованості позивача по аліментам,оскільки це є компетенцією державного виконавця,яким відповідний розрахунок складно у відповідності до вимог закону.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
При цьому, суд звертає увагу на те, що, розглядаючи дану цивільну справу, суд виходить з інтересів, в першу чергу дітей та повинен дотриматися балансу права платника аліментів на звільнення його від сплати заборгованості за аліментами та права дітей на утримання з боку батька.
Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ч. 7 ст. 8 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей.
Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відтак суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах.
Крім того, суд вважає, необхідним зазначити, що в судовому засіданні позивач та його представник зазначили про те, що на теперішній час у відповідача відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Представник відповідачки також підтвердив цей факт.
Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки заборгованість за аліментами у позивача виникла внаслідок обставин, які не мають істотного значення та у зв'язку із ненаданням позивачем належних доказів на підтвердження свої вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати зі сплати позивачем судового збору в сумі 968,96 грн. при зверненні до суду з позовною вимогою про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 76-82, 141, 247, 258, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_10 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовити .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 44993352, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 5.
Повний текст рішення суду складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.А.Галущенко