Дата документу 08.10.2025
Справа № 334/4660/25
Провадження № 2/334/2795/25
08 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
10.06.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Шкабуро О.В. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 25.01.2025 року о 10:50 в м. Запоріжжя по вул. Зестафонська 5, відбулась ДТП з участю автомобіля «BMW X5», днз НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Latitude», днз НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних ушкоджень, а позивач - матеріального збитку. На місці пригоди її учасники спільно склали повідомлення про ДТП, не викликаючи поліцію, в якому відповідач визнав себе винним в ДТП.
Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-224803692 від 15.11.2024.
06.02.2025 позивачу було здійснено страхове відшкодування від ПрАТ «Страхова група «ТАС» в сумі 44825,30 грн. на його рахунок, що підтверджуються випискою АТ «Укрсиббанк» за картковим рахунком клієнта.
З метою визначення реального розміру спричиненого матеріального збитку, позивач звернувся до судового експерта Філь О.П. з заявою про проведення транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ «Renault Latitude», днз НОМЕР_2 , на вирішення експерту-автотоварознавцю поставлені наступні питання: яка вартість відновлювального ремонту КТЗ після ДТП 25.01.2025 на дату оцінки та яка величина матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ внаслідок ДТП 25.01.2025. Висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження №4318 встановлено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ «Renault Latitude» на дату оцінки складає 131504,62 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини, що підлягають заміні, а матеріальний збиток, завданий власнику на дату оцінки дорівнює вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на запасні частини, що підлягають заміні складає 82210,49 грн.
За послуги з проведення експертизи позивач сплатив 4500 грн. що підтверджується актом виконаних робіт №25 від 21.02.2025 та платіжною інструкцією № 2.110242599.1.
Вважають, що компенсація різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей підлягає стягненню саме з відповідача, оскільки останній внаслідок своїх протиправних дій є винним у вчиненні ДТП, яке знаходиться у причинному зв'язку з шкодою, завданою внаслідок ДТП 25.01.2025.
Враховуючи визначення встановленні висновком експерта, різниця між вартістю відновлення без урахування зносу та збитком з урахуванням зносу становить 49294,13 грн. (131504,62 грн. - 82210,49 грн.) та повинна бути відшкодована відповідачем. Також позивачем сплачено 4500 грн. за послуги з проведення експертизи. Крім того, відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-224803692 від 15.11.2024 встановлено розмір франшизи 3200 грн., що також підлягає стягненню з відповідача. Таким чином сума, яка повинна бути відшкодована відповідачем становить 56994,13 грн. (49294,13 + 4500 + 3200).
Повідомили, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складається з суми судового збору в розмірі 968,96 грн. та понесених витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10000 грн.
Прохали стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 52494,13 грн. та витрати на проведення експертизи в сумі 4500 грн., що в загальному розмірі становить 56994,13 грн.
16.06.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ «Страхова група «ТАС».
29.07.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
05.08.2025 року до суду звернувся представник відповідача: адвокат Іваніченко О.В. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що не погоджуються з вимогами в частині сплати різниці між вартістю відновлення без урахування зносу (131504,62 грн.) та збитком з урахуванням зносу (82210,49 грн.), що становить 49294,13 грн. (131504,62 грн. - 82210,49 грн.), та 4500 грн. за послуги з проведення експертизи, готові визнати тільки сплату франшизи в розмірі 3200 грн.
Відповідно полісу максимальна сума страхового платежу становить 160000 грн., однак позивач узгодив зі Страховиком та погодився на суму 44825,30 грн., хоча він мав можливість претендувати на більший розмір, проте відмовився. Отже, відповідач розрахував та розраховує, що страхувальник бере на себе ризик, пов'язаний з відшкодуванням збитків по об'єкту страхування в розмірі до 160000 грн. та очікує, в разі чого, виплатити лише ту різницю, якщо сума реальних збитків перевищила б 160000 грн. Вважають, що зазначений позивачем розмір витрат на ремонт автомобіля необґрунтовано завищений та не підтверджений належними доказами.
Узгоджена позивачем сума страхового відшкодування є остаточною та перегляду, оскарженню не підлягає. Після сплати узгодженої суми всі зобов'язання страховика та відповідача щодо виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком вважаються припиненими. Тобто, за змістом вказаного узгодження позивача, діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування в сумі 44825,30 грн. та правовими наслідками такої виплати, а заявлена вимога до відповідача суперечить як попередній поведінці позивача, так і засадам розумності та диспозитивності. Відомостей про те, що позивач підписав вказане узгодження під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали справи не містять.
Прохали позовні вимоги в частині сплати різниці між вартістю відновлення без урахування зносу (131504,62 грн.) та збитком з урахуванням зносу (82210,49 грн.), що становить 49294,13 грн. (131504,62 грн. - 82210,49 грн.), та 4500 грн. за послуги з проведення експертизи - залишити без задоволення.
08.10.2025 року позивач та його представник: адвокат Шкабуро О.В. в судове засідання не з'явилися, 08.10.2025 року представник подав заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити.
08.10.2025 року відповідач та його представник: адвокат Іваніченко О.В. в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяву про розгляд справи у їх відсутність не надали, 05.08.2025 року подали відзив на позов.
08.10.2025 року представник третьої особи ПрАТ «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи у їх відсутність не надали.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на праві власності належить автомобіль «Renault Latitude», р/н НОМЕР_2 .
Відповідачу ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на праві власності належить автомобіль «BMW X5», р/н НОМЕР_1 .
Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС» відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-224803692 від 15.11.2024, сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, складає 160000 грн., розмір франшизи 3200 грн.
25.01.2025 року о 10:50 в м. Запоріжжя по вул. Зестафонська 5, відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «BMW X5», днз НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Latitude», днз НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних ушкоджень.
25.01.2025 року водіями-учасниками ДТП на місці пригоди було складено у паперовій формі Європротокол (Повідомлення про ДТП), згідно якого ОСОБА_2 визнав свою вину, який в подальшому ОСОБА_1 було надано страховику ПрАТ «Страхова група «ТАС» для виплати страхового відшкодування.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП 25.01.2025 року є встановленою.
06.02.2025 року ПрАТ «Страхова група «ТАС» сплатила на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування по договору №ЕР224803692 в розмірі 44825,30 грн., що підтверджується копією виписки АТ «Укрсиббанк» за картковим рахунком за 06.02.2025 року.
З метою визначення реального розміру спричиненого матеріального збитку, позивач звернувся до судового експерта Філь О.П. з заявою про проведення транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ «Renault Latitude», днз НОМЕР_2 , на вирішення експерту-автотоварознавцю поставлені питання: 1) яка вартість відновлювального ремонту КТЗ після ДТП 25.01.2025 на дату оцінки? 2) яка величина матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ внаслідок ДТП 25.01.2025?
Висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження №4318 від 13.02.2025 року встановлено: 1) вартість відновлювального ремонту КТЗ «Renault Latitude», днз НОМЕР_2 , після ДТП 25.01.2025 року на дату оцінки складає 131504,62 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини, що підлягають заміні; 2) матеріальний збиток, завданий власнику КТЗ «Renault Latitude», днз НОМЕР_2 , після ДТП 25.01.2025 року на дату оцінки дорівнює вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на запасні частини, що підлягають заміні, та складає 82210,49 грн., що підтверджується копією висновку №4318 від 13.02.2025 року, копією акту огляду транспортного засобу №4318 від 13.02.2025 року (дефектна відомість) та ремонтною калькуляцією №4318 від 21.02.2025 року.
За послуги з проведення експертизи позивач сплатив 4500 грн., що підтверджується копією акту виконаних робіт та наданих послуг №25 від 21.02.2025 року та копією платіжної інструкції № 2.110242599.1 від 26.03.2025 року.
Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно п.1 ч.2 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст.6 Закону).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.9.1 ст.9 Закону).
Згідно п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено, що до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , як власник автомобіля «Renault Latitude», р/н НОМЕР_2 , якому в результаті ДТП 25.01.2025 року з вини водія автомобіля «BMW X5», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди, з позовом до нього з вимогою про стягнення різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей в сумі 49294,13 грн., та 4500 грн. за послуги з проведення експертизи та розмір франшизи 3200 грн., в загальному розмірі 56994,13 грн.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14.12.2021 року по справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку), винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
В Постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року по справі № 755/7666/19 зроблено висновок, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою ОСОБА_1 страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме ОСОБА_2, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В Постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року по справі № 522/15636/16-ц зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу.
В Постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 754/1114/15-ц встановлено, що одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. Цією ж Постановою встановлено, що потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК підстав.
Позивачем отримано від ПрАТ «Страхова група «ТАС» суму страхового відшкодування в розмірі 44825,30 грн. по факту ДТП 25.01.2025 року, однак, згідно Висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту його автомобіля після ДТП становить 131504,62 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини, що підлягають заміні; а завданий йому матеріальний збиток після ДТП дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на запасні частини, що підлягають заміні, та складає 82210,49 грн.
Таким чином, відповідач, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ «Страхова група «ТАС», яке виплатило позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 44825,30 грн., зобов'язаний для повного відшкодування завданої ним шкоди сплатити позивачу різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що складає в сумі 49294,13 грн., а також 4500 грн. за послуги з проведення експертизи та розмір франшизи 3200 грн., в загальному розмірі 56994,13 грн.
Щодо поданого стороною відповідача відзиву на позов суд зазначає наступне:
Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Тому, суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, які надійшли до суду 05.08.2025 року від представника: адвоката Іваніченко О.В., оскільки останній подано після закриття підготовчого провадження, тобто з пропуском встановлено строку і клопотання про поновлення такого строку стороною відповідача не заявлено.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).
Тому суд вважає, що за наявними матеріалами справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу .
Згідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
А тому судовий збір у сумі 968,96 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У позові позивач посилався на те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає в сумі 10000 грн.
Згідно ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно ч.1 п.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, після подання позивачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката за заявою позивача суд може ухвалити додаткове рішення щодо цих витрат.
Керуючись ст.ст. 19, 76-89, 141, 211, 247, 258-259, 264-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_6 , матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в сумі 52494,13 грн. та витрати на проведення експертизи в сумі 4500 грн., що в загальному розмірі становить 56994,13 грн. (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 13 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_6 , витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя: С.М. Телегуз