Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3633/25
Провадження №: 3/332/1960/25
16 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Завіновська А.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
11.07.2025 о 18.09 год., ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом Astro Corso, без державного номерного знаку по вул. Північне шосе, біля будинку 20 в м. Запоріжжі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав повноваження на представництво його інтересів в суді своєму захиснику - адвокату Лихосенку Є.О.
Захисник Лихосенко Є.О. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
З урахуванням наведених обставин, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутність учасників справи.
30.09.2025 року захисник Лихосенко Є.О. подав до суду клопотання про закриття відносно ОСОБА_1 провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, посилаючись на те, що транспортний засіб «Corso Astro», яким керував останній обладнаний електродвигуном потужністю 500 Вт, а тому згідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, не відноситься до категорії механічних транспортних засобів, а ОСОБА_1 відповідно не може вважатися водієм в розумінні ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним у ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 388581 від 11.07.2025 року за ознаками ч. 3 ст. 130 КУпАП щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 3) та доданим до нього ДВД-диском із записом події правопорушення, рапортом працівника поліції (а.с. 6), направленням на огляд водія до КНП «ОКЗНПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.07.2025 року (а.с. 7), висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції від 11.07.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду (а.с. 8), довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності 26.02.2025 та 15.04.2025 року Дніпровським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, посвідчення водія НОМЕР_1 від 13.09.2006 року здане до ТСЦ для збереження (а.с. 9), карткою обліку адміністративних правопорушень (а.с. 12-15), та іншими матеріалами справи.
За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 при зазначених вище обставинах скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.
Доводи захисника про те, що електровелосипед Corso Astro не належить до категорії транспортних засобів, а відтак у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 13-06.
Пунктом п. 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
При цьому, під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема велосипеди, гужові транспортні засоби, візки, самокати, тощо. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Згідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023 р., електричний колісний транспортний засіб це дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіброскутери тощо визнаються транспортними засобами, які поділяються на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
За положеннями частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, електросамокат чи інший подібний засіб (моноколесо, сегвей тощо) призначені для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Тлумачення «джерело підвищеної небезпеки» та «транспортний засіб» не є тотожними, в той же час саме критерій наявності у електровелосипеда можливості приведення в рух за допомогою двигуна відрізняє його від звичайного велосипеда та є визначальним при вирішенні питань, чи відноситься він як до «транспортних засобів» так і до «джерел підвищеної небезпеки».
Наявність можливості приведення електровелосипеда в рух мускульною силою велосипедиста не позбавляє його наявності електродвигуна та можливості руху на транспортному засобі із застосуванням виключно електродвигуна без застосування мускульної сили.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що електровелосипед Corso Astro, який є двоколісним низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом, з електродвигуном потужністю 500 Вт, та яким користувався ОСОБА_1 , є транспортним засобом в розумінні Закону України «Про дорожній рух», а тому останній підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
З огляду на ці обставини, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу, а саме трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Водночас, оскільки в матеріалах справи не міститься інформація кому належить транспортний засіб, який перебував під керуванням ОСОБА_1 , а саме Astro Corso, без державного номерного знаку, вказані обставини усувають можливість конфіскації цього транспортного засобу, та призначення ОСОБА_1 відповідного адміністративного стягнення.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 3, 245, 283, 284 ч.1, 294 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, без конфіскації транспортного засобу (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: А.П. Завіновська