Єдиний унікальний номер 305/2670/25
Номер провадження 2-др/305/8/25
Іменем України
17.10.2025 м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Біроваш О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До суду 07.10.2025 надійшла заява представника позивача Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_1 .
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 03.10.2025 судом було винесено рішення, яким позовні вимоги позивача ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. Проте, при винесенні рішення у справі не вирішено питання про судові витрати, а саме, про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції. Так, у зв'язку з тим, що у позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі, то судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Іннова Фінанс» повному обсязі в розмірі 5 000 гривень.
В судове засідання, призначене на 17.10.2025, сторони не з'явилися, хоча були належним чином судом повідомлені про час та місце розгляду питання щодо винесення додаткового рішення відповідно до закону.
У зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та ухвалити додаткове рішення з таких мотивів.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали доказі і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми/ присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 ЦПК України. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Судом встановлено, що разом з заявою про ухвалення додаткового рішення позивач долучив до матеріалів справи договір № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 згідно якого адвокат Андрущенко М.В. зобов'язується надавати на користь ТОВ «Іннова Фінанс» послуги консультаційного та правничого характеру, разом з тим долучено заявку № 3567405374 та акт № 3567405374 прийому-передачі послуг за Договором № 06-05/2025 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 06.05.2025, згідно з яким у відповідності до договору № 06-05/2025 про надання професійної правничої допомоги від 06.05.2025 клієнт ТОВ «Іннова Фінанс» отримав послуги, пов'язані з представництвом інтересів у суді за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту (заява анкета №40794168). Згідно з розрахунком, долученим до акту, адвокат Андрущенко М.В. виконав для клієнта такі види робіт, як складення правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів); та супровід процесу розгляду справи в суді з питань, пов?язаних із правами та інтересами Замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч., але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд». Загальна вартість професійної правничої (правової) допомоги склала 5 000 грн. Правові послуги, надані адвокатом, були оплачені на його рахунок 07.10.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 93 від 07.10.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене, положеннями ст.137 ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 по справі № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України №23рп/2009 від 30.09.2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. […] Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. […] за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70 - 72) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 000 грн є явно завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Судом також береться до уваги, що правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась під час розгляду справи, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої заперечення, ціну позову, яка складає лише 24 495 грн тощо.
У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Послуги у виді участі в судових засіданнях адвокат фактично не надавав, так як судові засідання у справі не проводились, заяви і клопотання по суті справи під час судового розгляду ним не подавались.
За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс», у сумі 3 000 грн, що відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом.
Керуючись статтями 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд.19/5, код ЄДРПОУ 35591059.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК