Справа № 302/1472/25
Провадження № 2-н/302/46/25
4
іменем України
про відмову у видачі судового наказу
(у зв'язку зі смертю боржника)
17 жовтня 2025 року селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу,
16 жовтня 2025 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу у розмірі 2 943,04 грн та 242,24 грн сплаченого судового збору.
Суддею у порядку частин 5, 7 ст. 165 ЦПК України 17.10.2025 через Єдиний державний демографічний реєстр направлявся відповідний запит щодо надання інформації про зареєстроване в установленому порядку місце проживання фізичної особи - боржника і, як наслідок, відповідно до відповіді № 1900986 від 17.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру боржника ОСОБА_1 не знайдено.
Окрім цього, суддею 17.10.2025 на запит отримано відповідь № 1900973 від 17.10.2025 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито та номер паспорта знято з обліку у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Перевіривши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, а також дослідивши відповідь на запит суду щодо надання інформації про зареєстроване в установленому порядку місце проживання фізичної особи - боржника, відповідь щодо реєстрації осіб в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, суддя доходить висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Також пунктом 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України також передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього Кодексу.
За положеннями п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного судочинства, передбачений для розгляду справ, які не потребують повної та детальної процедури розгляду, спрямований на спрощений та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як уже зазначалося вище згідно з отриманої суддею відповіді № 1900973 від 17.10.2025 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито та номер паспорта знято з обліку у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Чинним ЦПК України не передбачено можливості видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з боржника після його смерті та залучення правонаступників боржника до участі у справі в наказному провадженні.
З огляду на наведене вище суддя доходить висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Як регламентовано ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Водночас за змістом ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
З урахуванням викладеного вище та керуючись статтями 160-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів із дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. Ю. Готра