Справа № 144/1489/25
Провадження № 3/144/494/25
16.10.2025 с-ще Теплик
Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Бондарук Олена Павлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№448969 від 09.09.2025 року, ОСОБА_1 , 09.09.2025 року, о 22 год 10 хв, на автодорозі Залужжя - Мала Мочулка, керував автомобілем КІА, держномер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер 0517. Результат 2,64 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши, що працівниками поліції було грубо порушено процедуру складання адміністративного матеріалу. Транспортним засобом він не керував, дійсно у стані алкогольного сп'яніння спав у своєму автомобілі, який навіть не заводив. Працівники полації, скориставшись його станом, незаконно провели освідування та склали відносно нього адміністративний матеріал, хоча він абсолютно не пам'ятає вказаних обставин. Ні протокол про адміністративне правопорушення, ні роздруківку тесування на алкоголь він не підписував, перебував у безпорадному стані, що підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, доданого до матеріалів справи. Просив справу відносно нього закрити за відсутністю складу в його діях адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши відеофайли, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність осіб за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Проте, адміністративний матеріал, складений стосовно ОСОБА_1 , не містить належних та достатніх доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом особою, в стані алкогольного сп'яніння.
На відеозаписі (DVD-R диск CMDR47G-CFMWMO3-6865 65GP1060) з нагрудної камери поліцейського, здійсненому під час фіксації адміністративного правопорушення, зафіксовано, як працівники поліції, підходять до припаркованого транспортного засобу де спить ОСОБА_1 , намагаються розбудити останнього та пропонують йому пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння.
З відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 спить у автомобілі із непрацюючим двигуном. Працівники поліції протягом тривалого часу намагаються розбудити ОСОБА_1 , щоб той відімкнув дверцята. Після чого, розуміючи, що ОСОБА_1 практично без свідомості, не здатний мислити, складають відносно нього адміністративний матеріал, а протокол про адміністративне правопорушення та роздруківку тестування на алкоголь дають підписати дружині, так як ОСОБА_1 продовжував спати.
Більше того, з відеозапису вбачається, що протягом усього часу складання адміністративного матеріалу ОСОБА_1 спить та не взмозі реагувати та керувати своїми діями і розуміти обстановку.
Суддя звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню не лише факт алкогольного сп'яніння, а й керування особою транспортним засобом.
Наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Отже, суддя виснує, що протокол відносно ОСОБА_1 складено з грубим порушенням законодавства та ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інших доказів, які б могли беззаперечно підтвердити наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено, свідки у протоколі не значаться.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Процедура тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення регулюється Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, відповідно до якої вилучене у ОСОБА_1 під час оформлення адміністративного матеріалу посвідчення водія, серії НОМЕР_3 від 03.07.2004 року, підлягає поверненню останньому після набрання даною постановою суду законної сили.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 245, 247, 251, 255, 256, 278, 283, 284 КУпАП
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Тимчасово вилучене посвідчення водія, серії НОМЕР_3 від 03.07.2004 року, повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя